Останні дні інформаційний простір штормить від повідомлень про так зване «енергетичне перемир’я», яке нібито триває з п’ятниці. Президент Володимир Зеленський підтвердив певну паузу в атаках на критичну інфраструктуру, проте для пересічного українця ця тиша видається надто підозрілою та тривожною.
Поки в кабінетах Абу-Дабі обговорюють пункти домовленостей, небо над нашими містами продовжує дихати смертю, доводячи, що для ворога будь-яка домовленість — це лише тактична гра. Важко повірити в щирість намірів того, хто тримає одну руку на столі переговорів, а іншу — на кнопці пуску «шахедів».
Жорстока реальність замість дипломатичних жестів
На жаль, будь-які розмови про спокій розбиваються об трагічні новини з Дніпра. Нічна атака ворожого дрона вкотре довела: якщо не летить у трансформатор, це не означає, що не летить у житловий будинок. Унаслідок влучання загинуло подружжя — чоловік і жінка. Один будинок знищено вщент, інші понівечені полум’ям, що вчергове ставить під сумнів саму суть поняття «перемир’я».
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус досить влучно підмітив цей дисонанс.
На його думку, якби Кремль дійсно прагнув миру, атаки зупинилися б не лише через сильні морози в Києві, а по всій території України. Москва використовує ці паузи виключно у власних інтересах, ігноруючи будь-які моральні чи правові межі. Коли в одному місті світло не гасне, а в іншому гинуть люди від вибухів, називати це миром — відвертий цинізм.
Цифри січневого терору як доказ намірів
Якщо відкинути політичні заяви та подивитися на мову фактів, картина стає ще більш похмурою. За словами Президента, лише протягом січня Росія випустила по Україні понад 6000 ударних дронів. До цього варто додати близько 5500 керованих авіаційних бомб та 158 ракет різних типів. Ця армада металу була спрямована не на військові об’єкти, а на залізницю, енергетику та мирну інфраструктуру, намагаючись паралізувати життя всієї країни.
Така інтенсивність обстрілів свідчить лише про одне: ворог намагається виснажити нашу систему ППО та моральний дух нації. Будь-яка пауза в ударах по енергетиці, яку ми спостерігаємо зараз, може бути лише підготовкою до нового, ще потужнішого удару.
Статистика не бреше — агресор не збирається зупинятися, і кожна «тиха» ніч є лише результатом героїчної роботи наших захисників неба, а не доброї волі окупанта. Довіряти цифрам у звітах Повітряних сил зараз набагато безпечніше, ніж гучним заголовкам про переговори.
Читайте більше: Енергетичне перемир’я найближчим часом: так чи ні.
















