Міждержавний конфлікт між Пакистаном та урядом Талібану в Афганістані перейшов у фазу прямого воєнного протистояння. 16 березня офіційний Кабул звинувачив ісламабадську авіацію у завданні удару по цивільному об’єкту — спеціалізованій лікарні для наркозалежних.
За словами речника Талібану Забіхулли Муджахіда, внаслідок атаки загинули четверо осіб, більшість із яких були пацієнтами закладу, що проходили курс реабілітації. Пакистанська сторона категорично відкидає звинувачення в цілеспрямованому ударі по медичній установі, наголошуючи на високій точності своїх операцій.
Стратегічні цілі та позиція офіційного Ісламабада
Міністерство інформації Пакистану підтвердило факт проведення авіаційних операцій, проте заявило, що цілями були виключно військові об’єкти та інфраструктура терористів. За даними пакистанської сторони, удари в Кабулі та Кандагарі були спрямовані на склади технічного обладнання та боєприпасів, які використовуються бойовиками для атак на пакистанських цивільних.
Речник прем’єр-міністра Пакистану Мушарраф Заїді підкреслив, що військові діють у межах антитерористичної операції проти угруповання «Техрік-є-Талібан Пакистан» та місцевих осередків «Ісламської держави», які знайшли притулок на афганській території.
Хронологія ескалації: від прикордонних сутичок до відкритої війни
Активна фаза бойових дій триває вже третій тиждень, розпочавшись із загострення на кордоні 26 лютого. Конфлікт спровокувала спроба афганських сил перейти у наступ у відповідь на попередні повітряні атаки Пакистану.
Ситуація стрімко погіршилася 13 березня, коли пакистанські війська завдали ударів по об’єктах поблизу міжнародного аеропорту в Кандагарі та безпосередньо по столиці Афганістану. Міністр оборони Пакистану Хаваджа Мухаммад Асіф офіційно констатував стан «відкритої війни», заявивши, що ліміт терпіння щодо терористичних загроз з боку сусідньої держави вичерпано.
ДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ
Геополітичні ризики конфлікту між Пакистаном та Афганістаном. Нинішнє протистояння є унікальним через зіткнення ядерної держави (Пакистан) із радикальним режимом, який не має міжнародного визнання, але володіє значним мобілізаційним ресурсом та трофейним західним озброєнням.
У 2026 році головною точкою напруження стала так звана «лінія Дюранда» — кордон, який Талібан офіційно не визнає. Ескалація загрожує дестабілізацією всьому регіону, оскільки Пакистан звинувачує Кабул у підтримці сепаратистських рухів всередині своєї країни, тоді як Афганістан намагається зміцнити свою внутрішню легітимність через зовнішню агресію.
Наразі міжнародні спостерігачі відзначають низьку ймовірність швидкого дипломатичного врегулювання, зважаючи на інтенсивність авіаударів та артилерійських дуелей вздовж кордону.
Читайте більше: Зеленський уже завойовує симпатії виборців Дональда Трампа.
