Самець бонобо Канзі продемонстрував здатність правильно відстежувати переміщення уявних предметів під час гри з людьми. Дотепер вважалося, що здатність відділяти уявні сценарії від реальності є унікальною рисою людини.
Це відкриття переносить час виникнення основ уяви та абстрактного мислення на шість-дев’ять мільйонів років назад, до часів спільного предка людей і людиноподібних приматів. Дослідження опублікували в журналі Science.
Чому здатність розрізняти уявне така важлива для мислення?
Здатність розпізнавати уявні предмети й альтернативні моделі світу називають вторинною репрезентацією. Цей механізм є фундаментом для складних людських розумових здібностей: здатності планувати майбутнє, розуміти наміри інших людей та брати участь в іграх з удаванням. Наприклад, діти вже у віці двох років розуміють, що з перевернутої іграшкової чашки «виливається» уявний чай, навіть якщо вони бачать, що чашка насправді порожня.
Водночас науковці протягом довгого часу сумнівалися в тому, чи наявні вторинні репрезентації в найближчих родичів людини — людиноподібних приматів. Хоча існували поодинокі спостереження за тим, як шимпанзе бавляться з предметами, ніби з немовлятами, бракувало доказів того, що примати саме уявляють об’єкт, а не просто реагують на зовнішні підказки. Розібратися в цьому вирішили біологи з Університету Джонса Гопкінса, залучивши самця бонобо (Pan paniscus) на ім’я Канзі, навченого спілкуватися за допомогою лексиграм — символів, що позначають певні слова.
Як випробовували вміння бонобо?
Під час тестів Канзі мав відстежувати маніпуляції з порожніми контейнерами, поки його наглядачі вдавали наливання соку або перекладання виноградин. Бонобо успішно впорався із завданням, безпомилково вказуючи на місця, де за логікою гри мали перебувати неіснуючі об’єкти.
При цьому примат чітко розрізняв реальність і вигадку: коли перед ним ставили вибір між справжніми ласощами та уявними, він завжди надавав перевагу реальним. Це підтвердило, що Канзі не просто помилявся, вважаючи чашки повними, а свідомо брав участь у сценарії спільного удавання.
Як це змінює уявлення про мислення приматів?
Результати дослідження доводять, що здатність до когнітивного «від’єднання» уявного від реальності не залежить від володіння людською мовою. Успіх Канзі свідчить про те, що розумовий потенціал для формування уяви вже був наявний у приматів ще до розділення еволюційних ліній людини та бонобо.
Вміння утворювати та розрізняти уявні образи є щабелем для значно складніших процесів мислення, таких як розуміння ментального стану інших особин, і тепер вчені мають докази, що ця здатність є набагато давнішою, ніж вважали досі. Тепер дослідники планують з’ясувати, чи володіють такою уявою дикі примати, що не мали тривалого досвіду спілкування з людьми.
Якими здібностями дивували бонобо
У бонобо, а також шимпанзе, орангутангів і горил, виявили примітивний гумор: лоскотання одне одного та навіть жартівливу крадіжку їжі.
А от самі бонобо виявилися здатними розуміти, коли людина не бачить прихований предмет, і допомогли своїм наглядачам знайти сховану їжу.
У спілкуванні бонобо виявили рису, ключову для людського спілкування — здатність поєднувати вигуки у фрази, які мають відмінне від окремих вигуків значення.
Почувши сміх дитинчат, бонобо стали більш оптимістичними в ситуаціях, де треба зробити вибір, — досі такий вплив сміху спостерігали лише в людей.
Читайте також: Українські науковці запропонували використовувати астероїди для міжпланетних подорожей.
Українські науковці запропонували використовувати астероїди для міжпланетних подорожей
