Для багатьох українських захисників війна — це не лише виконання професійного обов’язку, а глибоко особиста історія втрат та надії. Володимир, головний сержант самохідної артилерійської батареї 50-ї окремої артилерійської бригади, є уособленням цієї незламності. Родом із Херсонщини, він щодня спрямовує вогонь 155-мм гармат по окупантах, знаючи, що за горизонтом — рідний дім, куди він поки не може повернутися.
Від навідника Д-20 до головного сержанта батареї
Військовий шлях Володимира розпочався ще у 2015 році під час мобілізації. Починаючи з позиції навідника причіпної гармати Д-20 у гірсько-штурмовій бригаді, він пройшов усі щаблі артилерійської майстерності. За роки служби він опанував фах командира мінометного розрахунку та командира гармати, зрештою ставши головним сержантом підрозділу.
Повномасштабне вторгнення застало Володимира на Луганщині, де його підрозділ тримав оборону під Сєвєродонецьком. Відтоді пауз у бойовій роботі не було — лише постійна напруга та рух фронтовими дорогами України.
Особиста драма: батьки в окупації
Найважчим епізодом служби для Володимира стала робота на Херсонському напрямку. Бачити рідні краєвиди через приціл артилерійської установки — випробування, яке важко осягнути цивільній людині. На тимчасово окупованій території залишилися могили його батьків, до яких він мріє прийти після звільнення.
«Для мене ця війна — дуже особиста. Це не просто служба чи обов’язок. Це про дім, про пам’ять, про те, що в тебе забрали — і що ти маєш повернути. Я не можу приїхати до батьків, поки там окупант», — ділиться військовослужбовець.
Сталева потужність: робота на САУ «Богдана»
Зараз підрозділ Володимира працює на Харківщині, використовуючи сучасну вітчизняну розробку — 155-мм самохідну артилерійську установку «Богдана». Ця машина стала символом переходу української артилерії на стандарти НАТО та демонструє високу ефективність у контрбатарейній боротьбі.
Технічні виклики та побут артилеристів
| Аспект служби | Опис та вплив |
|---|---|
| Основне озброєння | САУ «Богдана» (калібр 155 мм) |
| Погодні умови | Бездоріжжя, багнюка, робота під час весняних паводків |
| Завдання | Виїзди на вогневі, підвезення БК, обслуговування техніки |
| Специфіка напрямку | Харківщина (стримування наступу та знищення логістики ворога) |
Команда та кадровий потенціал
Як головний сержант, Володимир відповідає за злагодженість підрозділу. Він наголошує, що в артилерії раді кожному, хто має бажання вчитися. Спеціальність — водій, механік чи артилерист — здобувається безпосередньо в бойових умовах під наглядом досвідчених інструкторів.
«Тут не залишають сам на сам, тут підтримують, тут вчать. Але найперше — тут є сенс», — каже Володимир, закликаючи тих, хто вагається, приєднуватися до лав 50-ї окремої артилерійської бригади.
Сьогодні артилерія залишається головним чинником стримування агресора. Поки такі професіонали як Володимир тримають фронт, Україна зберігає шанс на повернення до кордонів 1991 року та справедливий мир. Дізнатися більше про подвиги українських воїнів можна на офіційних ресурсах Збройних Сил України.
Читайте також: Очі артилерії: бойова робота операторів БпЛА 50-ї окремої бригади.
Очі артилерії: бойова робота операторів БпЛА 50-ї окремої бригади

















