Історія сучасної української артилерії — це історія людей, які щодня опановують найновіші технології заради звільнення рідної землі. Своїм унікальним досвідом поділився 27-річний сержант Олексій, командир екіпажу вітчизняної колісної самохідної артилерійської установки «Богдана» у складі 50-ї окремої артилерійської бригади (50 ОАБр).
Юнак є представником молоді з тимчасово окупованих територій України, який зробив свій свідомий вибір на користь захисту Батьківщини.
🗺️ З окупованого Півдня — до гармашів Галичини
Олексій родом із Лівобережжя Херсонщини. До початку повномасштабного вторгнення він працював у Європейському Союзі, а у лютому 2022 року ненадовго повернувся додому задля оформлення документів. За два дні його рідне місто захопили російські війська.
Згодом хлопцю вдалося виїхати з окупації та оселитися на заході України. Коли у 2024 році він отримав повістку на одній із вулиць Львова, то поставився до мобілізації абсолютно спокійно, керуючись принципом: «Хто це зробить, якщо не ми?». У навчальному центрі рекрутери запропонували кмітливому юнакові спробувати себе в артилерії. Олексій продемонстрував високі результати як навідник, а згодом очолив бойовий розрахунок гармати.
🎯 Найкращі бойові результати екіпажу
Українські гармаші працюють у тісній синхронізації з аеророзвідкою своєї бригади та суміжними підрозділами, що дозволяє досягати максимальної точності. Олексій виділяє кілька найяскравіших нещодавніх операцій:
Ліквідація ворожої артилерії та складу: Аеророзвідка помітила причіпну гармату окупантів, сховану в лісі. Екіпаж «Богдани» виїхав на позицію і точним ударом знищив не лише гармату, а й бліндаж із живою силою та польовий склад боєприпасів. Картинка з дрона фіксувала масову детонацію, яка нагадувала «гігантський бенгальський вогонь серед лісу».
Знищення пункту управління БпЛА: Російські оператори дронів облаштували укріплену вогневу позицію у підвалі зруйнованої церкви. Українські артилеристи методично наносили удари по об’єкту, доки тривкі перекриття не завалилися, повністю поховавши ворожих пілотів.
Синхронний удар із FPV-дронами: Під час однієї з операцій артналіт «Богдани» був поєднаний із атакою дронів-камікадзе. Коли загарбники намагалися пересуватися лісосмугою чи ховатися в бліндаж, снаряди великого калібру та FPV-дрони прилітали й детонували в ціль одночасно.
🔋 Чому САУ «Богдана» перевершує радянські аналоги
Спочатку екіпаж Олексія навчався на радянських 152-мм артилерійських системах 2С1 «Гвоздика» та 2С3 «Акація». Проте після отримання та освоєння української САУ «Богдана» різниця виявилася колосальною.
Ключові переваги української САУ «Богдана» на полі бою:
| Характеристика системи | Практичне значення для артилериста |
| Калібр 155 мм | Стандарт НАТО, що забезпечує повну сумісність із широкою номенклатурою західних снарядів. |
| Дальність і якість | Високоякісний ствол дозволяє вести ефективний прицільний вогонь на відстань близько 40 км. |
| Мобільність | Швидке розгортання та згортання (в автоматичному або ручному режимах), що рятує від ворожого вогню у відповідь. |
| Відсутність башти | Конструкція з відкритою гарматою дозволяє розрахунку безперервно контролювати небо та вчасно реагувати на загрози від російських БпЛА. |
Погляд з передової:
«По-перше, це неймовірно цікавий досвід. Якщо, наприклад, у цивільному житті можна постріляти з автомата в тирі чи на полюванні — то де ви ще зможете вгатити по цілі 155-м калібром? Наша САУ «Богдана» — дуже цікава машина. А ще у нас в артилерії класні люди. Багато чого знають і вміють!» — підсумовує сержант Олексій.
Ми писали нещодавно: «Прийняли бій, стрілялися впритул»: історія лейтенанта «Бороди» зі 105-ї бригади з Тернополя.
«Прийняли бій, стрілялися впритул»: історія лейтенанта «Бороди» зі 105-ї бригади з Тернополя
