Російська авіація зіткнулася з критичною проблемою, яка ставить під загрозу подальше використання гіперзвукових ракет «Кинжал». Винищувачі-перехоплювачі МіГ-31, що є єдиними носіями цього озброєння, поступово виходять з ладу, а відновити їхнє виробництво країна-агресор не здатна.
Кінець епохи радянських перехоплювачів
МіГ-31, розроблений ще у 70-х роках минулого століття, тривалий час вважався гордістю радянського авіапрому. Завдяки унікальному радару «Заслон» та здатності розвивати швидкість до 2,83 Маха, цей літак став ефективним інструментом для перехоплення цілей. Проте серійне виробництво цих машин було зупинено ще у 1993 році. На сьогодні в строю залишається лише обмежена кількість бортів, стан яких викликає серйозні побоювання у російського військового командування.
Технічний глухий кут
Головною перешкодою для підтримки боєздатності флоту МіГ-31 є двигуни Д-30Ф6. Виробництво МіГ-31 неможливе без цих силових агрегатів, ресурс яких після капітального ремонту є вкрай обмеженим. Експерти зазначають, що кожен виліт літака наближає його до повної технічної непридатності. Оскільки нових двигунів не виготовляють, російська авіація фактично працює на «зворотному відліку», вичерпуючи залишки радянського спадку.
Роль у війні проти України
Сьогодні МіГ-31К виконує функцію «повітряного старту» для аеробалістичних ракет Х-47М2 «Кинжал». Використання літака на великих висотах та швидкостях дозволяє ракеті долати значні відстані. Крім того, на озброєнні цих винищувачів перебувають далекобійні ракети Р-37М, які змушують українських пілотів коригувати тактику польотів. Проте кількість спеціалізованих носіїв «Кинжалів» вкрай мала — за різними оцінками, їх залишилося не більше 10–12 одиниць.
Стратегія України: удари по аеродромах
Розуміючи неможливість поповнення парку МіГ-31, Україна змінила підхід до протидії цій загрозі. Замість спроб збити літак у повітрі, Сили оборони зосередилися на ударах по місцях їхнього базування. Атаки на аеродроми, такі як «Саваслейка» чи «Бельбек», мають на меті вивести з ладу цінні борти на землі. Кожна втрата такого літака є для Росії безповоротною, адже замінити їх нічим.
Отже, дефіцит запчастин та неможливість побудови нових машин перетворюють колись грізну «суперзброю» на обмежений ресурс. Втрата носіїв «Кинжалів» суттєво послаблює можливості РФ щодо завдання ударів по території України, змушуючи ворога економити свій авіаційний парк.
Джерело: unian.ua
