На початку повномасштабного вторгнення Міністерство оборони України уклало масштабний контракт на постачання 250 одиниць 120-мм мінометів іноземного виробництва. Проте замість ефективної зброї на фронт потрапив непотріб, а державний бюджет втратив понад 182 мільйони гривень через недбалість посадовців.
Чому зброя виявилася непридатною
Після отримання партії озброєння з’ясувалося, що міномети не відповідають заявленим тактико-технічним характеристикам. Військові, які намагалися використовувати їх у бойових умовах, скаржилися на вкрай низьку точність та швидкий вихід техніки з ладу. У народі таку зброю влучно охрестили «паперовою», адже вона була абсолютно безпорадною проти ворога.
Комплексні судові експертизи підтвердили: міномети неможливо використовувати за призначенням навіть після спроб усунути технічні недоліки. Це стало критичним провалом у забезпеченні армії в найскладніший період війни.
Хто відповідатиме за злочинну недбалість
Слідство встановило, що причиною скандалу стали дії високопосадовця, який відповідав за організацію закупівлі. Закупівля мінометів відбулася без належного контролю якості та обов’язкових випробувань, які мали б підтвердити боєздатність техніки. Чиновник фактично проігнорував процедури перевірки, що призвело до тяжких наслідків для обороноздатності країни.
Наразі колишньому посадовцю вже повідомлено про підозру у зловживанні службовим становищем. Правоохоронці вирішують питання щодо обрання запобіжного заходу, а слідчі дії тривають, щоб встановити всіх причетних до цієї схеми.
Ціна помилки — життя наших захисників
Ситуація з «паперовими» мінометами — це не лише фінансові збитки у 182 мільйони гривень. Це втрачений час, змарновані можливості та прямий ризик для життя українських воїнів, які опинилися на передовій без належного прикриття. У часи війни держава не має права на помилки в оборонних замовленнях, а кожен, хто допустив подібну халатність, повинен понести суворе покарання.
Ця справа є черговим нагадуванням про те, що контроль за використанням бюджетних коштів під час війни має бути максимально жорстким, а безпека армії — пріоритетом номер один.
Джерело: t.me
