Нещодавній саміт НАТО в Анкарі залишив по собі гіркий осад, продемонструвавши глибоку кризу всередині Альянсу. Експерти та дипломати сходяться на думці, що зустріч стала «втраченою можливістю», а регулярні зібрання лідерів країн-учасниць втратили свій сенс за часів президентства Дональда Трампа.
Криза довіри та «порожня» декларація
Колишній посол США при НАТО Іво Даалдер у своєму аналізі для Politico влучно підкреслив, що підсумкова декларація саміту виявилася лише формальним шаблоном, який не містить жодних стратегічних рішень. Замість конкретних планів на майбутнє, лідери обмежилися розмитими фразами, уникаючи навіть підтвердження місця проведення наступної зустрічі. Це свідчить про те, що європейські лідери дедалі частіше ставлять під сумнів доцільність щорічних самітів, які перетворилися на майданчик для конфліктів, а не для конструктивного діалогу.
Поведінка Трампа як дестабілізуючий фактор
Основною причиною напруги стала непередбачувана поведінка Дональда Трампа. Попри короткочасні прояви привітності за зачиненими дверима, публічна риторика американського лідера була агресивною. Трамп відкрито критикував союзників, зокрема Велику Британію, Францію, Німеччину та Бельгію, за їхню відмову підтримати США у військовому конфлікті з Іраном. Особливо гострою стала критика Іспанії, яку президент США назвав «безнадійною», закликавши до припинення торговельних відносин з цією країною. Крім того, Трамп знову озвучив свої територіальні амбіції щодо Гренландії, що лише додало хаосу в дипломатичну атмосферу.
Зусилля Марка Рютте: чи є сенс у діалозі?
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте доклав колосальних зусиль, аби втримати Альянс від розколу. Він неодноразово відвідував Вашингтон, намагаючись переконати Трампа у важливості європейських баз та повітряного простору для безпеки США. Рютте навіть намагався «підлеститися» до американського лідера, вихваляючи його за стимулювання оборонних видатків країн-членів НАТО. Проте, попри всі спроби генсека згладити кути, загроза виходу США з Альянсу, про яку неодноразово натякав Трамп, залишається цілком реальною.
Майбутнє Альянсу під питанням
Багато лідерів НАТО тепер схиляються до думки, що традиція щорічних самітів, започаткована Єнсом Столтенбергом, була помилковою. В умовах, коли американська адміністрація ставить під сумнів самі основи колективної безпеки, регулярні зустрічі лише підкреслюють розбіжності, замість того, щоб їх долати. Повернення до практики проведення самітів «час від часу» може стати єдиним способом зберегти хоча б видимість єдності в організації, яка переживає найскладніші часи за останні десятиліття.
Висновок: Саміт в Анкарі став яскравим свідченням того, що без стабільної та передбачуваної політики з боку Вашингтона, НАТО ризикує перетворитися на формальну структуру, позбавлену реального впливу на світову безпеку.
Джерело: unian.ua
