Майже два десятиліття свого життя Антон присвятив ресторанній індустрії — розробляв авторські коктейлі, організовував гучні свята та керував закладами на рідній Сумщині. Проте російське вторгнення змусило його кардинально змінити професію. Сьогодні 40-річний солдат із позивним «Бармен» є невіддільною частиною мобільної вогневої групи протиповітряної оборони 105-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ (сформованої на Тернопільщині), міцно тримаючи небо над північними рубежами України. Про це пише Місто.
Історію незламного бійця, який пройшов шлях від важкого поранення до результативного мисливця за дронами, розповіли у пресслужбі бригади.
Важкий шлях до війська: обстріл на шляху до ТЦК та окопи Запоріжжя
Антон намагався стати на захист Батьківщини ще у перші дні повномасштабної війни у 2022 році. Проте тоді чоловік навіть не встиг дійти до військкомату — у рідному місті він потрапив під масований артилерійський обстріл окупантів, зазнавши важких осколкових поранень.
Реабілітація: Відновлення та боротьба за здоров’я тривали довгих два роки.
Повернення в стрій: Щойно чоловік знову зміг твердо стати на ноги, він одразу пішов оновлювати дані, попри відсутність будь-якого попереднього військового досвіду чи строкової служби. Потужним стимулом став приклад родини — його батько присвятив службі все життя, а рідний брат також воює в лавах ЗСУ.
Свій бойовий шлях «Бармен» розпочав у класичній піхоті. Після проходження базової загальновійськової підготовки потрапив до 85-го батальйону на розпечений Запорізький напрямок. Чотири місяці в окопах на лінії зіткнення під щохвилинними прильотами артилерії та у виснажливому графіку ротацій стали для колишнього цивільного суворим бойовим хрещенням.
Згодом, зважаючи на обставини, боєць перевівся в інший підрозділ 105-ї бригади, який виконує завдання ближче до його рідних країв.
Особливий рахунок: «коктейлі» із приземлених «шахедів»
Зараз «Бармен» разом із побратимами чатує на повітряні цілі. На рахунку його мобільної вогневої групи вже є офіційно підтверджені збиті об’єкти в повітряному просторі Сумщини та Харківщини. Розрахунок веде свій специфічний облік перемог: бійці роблять глибокі зарубки на спеціальній палиці за кожен знищений російський БпЛА. Переважно це ударні дрони типу «шахед» та розвідувально-приманні апарати «гербера».
Служба в ППО — це щохвилинний ризик та величезна відповідальність, адже ворог постійно змінює тактику:
«Важко абсолютно на кожному напрямку. Головна небезпека в тому, що ти ніколи точно не знаєш, яка саме пастка замаскована за черговим “шахедом”, і що летить слідом за ним», — ділиться воєнними буднями Антон.
Найвища мотивація: захистити доньку та дружину
Питання внутрішньої мотивації для Антона ніколи не було дискусійним. Усього за кілька кілометрів від позицій, де він несе чергування, живуть його кохана дружина, 10-річна дитина та літні батьки. Ворожі снаряди та ракети прилітають у цей район регулярно — буквально за кілька днів до інтерв’ю черговий російський удар понівечив сусідні житлові будинки та скалечив мирних цивільних людей.
«Ця гидота летить безпосередньо на будинки моєї родини, моїх найближчих людей. Саме тому ми маємо вираховувати й безжально збивати все це лайно. У нас є і залізна мотивація, і технічні можливості», — наголошує військовий.
Про повернення до цивільного життя чи улюблену роботу за барною стійкою після війни «Бармен» наразі намагається не загадувати наперед, розуміючи, що попереду на всіх чекає довгий процес ментальної та соціальної адаптації. Зараз його найбільша та єдина мрія — здобути остаточну перемогу, повернутися додому здоровим та присвятити кожну вільну секунду своїй родині під мирним і чистим українським небом.
Ми писали також: Тернопільська 105-та бригада ТрО за тиждень знищила 475 укриттів та 4 склади боєприпасів ворога.
Тернопільська 105-та бригада ТрО за тиждень знищила 475 укриттів та 4 склади боєприпасів ворога
