В Антарктиці сталася екологічна подія, яка суттєво вплинула на популяцію рідкісних птахів. Гігантський айсберг, що сів на мілину поблизу острова Коулман, став непереборною перешкодою для імператорських пінгвінів, спричинивши рекордне падіння народжуваності у їхній колонії.
Блокада, що змінила життя колонії
У липні 2025 року поблизу місць гніздування імператорських пінгвінів опинилася крижана брила довжиною майже 14 кілометрів. Цей масивний об’єкт залишався на мілині до початку 2026 року, фактично перекривши звичні шляхи міграції птахів до місць вилову риби. Дослідники, які спостерігали за ситуацією, відзначили, що айсберг став серйозним бар’єром, адже його південна стіна сягала понад 20 метрів у висоту.
Імператорські пінгвіни опинилися у пастці: щоб дістатися до відкритих вод, де вони зазвичай полюють, птахам доводилося долати значно довші дистанції. Якщо у 2024 році шлях до їжі складав близько 9,3 км, то під час присутності айсберга відстань зросла до 14,9 км. Ці додаткові кілометри виявилися критичними для виживання потомства.
Катастрофічні наслідки для популяції
Статистика виявилася невтішною: сезон розмноження 2025 року став одним із найгірших в історії спостережень. Аерофотозйомка, проведена в кінці року, зафіксувала лише 6 658 пташенят. Це означає, що чисельність молодняка скоротилася на 69% порівняно з попереднім роком. Вчені впевнені, що саме виснажливі маршрути дорослих особин, які не могли вчасно забезпечити пташенят їжею, стали головною причиною такої високої смертності.
Цей випадок підкреслює, наскільки вразливими є екосистеми Антарктики до випадкових географічних змін. Навіть тимчасова присутність айсберга може мати довготривалі наслідки для цілого виду.
Зміни клімату та поведінка птахів
Окрім інциденту з айсбергом, науковці фіксують і загальні зміни у поведінці пінгвінів, пов’язані з глобальним потеплінням. Навіть поблизу української станції «Академік Вернадський» спостерігаються аномалії: через теплу погоду субантарктичні пінгвіни довше залишаються на місцях гніздування, відкладаючи міграцію на північ. Якщо раніше масова міграція відбувалася за чітким графіком, то зараз птахи змушені адаптуватися до нових кліматичних реалій.
Дослідники наголошують, що для збереження популяцій необхідно враховувати не лише антропогенний фактор, а й складні взаємодії між морським льодом, траєкторіями дрейфу айсбергів та термінами розмноження птахів. Розуміння цих процесів допоможе в майбутньому прогнозувати ризики та краще захищати мешканців крижаного континенту від природних катаклізмів.
Джерело: УНІАН
