Китайська влада розгорнула безпрецедентну за своїми масштабами систему цифрового контролю, яка охоплює не лише місцеве населення, а й усіх іноземців, що відвідують країну. Нещодавнє розслідування видання The New York Times виявило існування відкритої поліцейської бази даних, яка містила конфіденційну інформацію про тисячі громадян інших держав.
Як працює система цифрового нагляду
Дослідник кібербезпеки Марк Хофер випадково виявив у вільному доступі платформу під назвою «Динамічний контроль закордонного персоналу». Система, що функціонувала в місті Чжанцзякоу, містила детальні досьє на 12 тисяч осіб, включаючи журналістів, мешканців Тайваню та Гонконгу, а також іноземних туристів. Найбільш тривожним фактом стало те, що в базі опинилися дані самого дослідника, включаючи фотографії з міграційних служб та паспортні номери.
Стеження за іноземцями в Китаї виявилося набагато глибшим, ніж звичайний облік. Платформа акумулювала дані з різних джерел: від медичних карток та історії перельотів до фінансових транзакцій на АЗС. Система також інтегрована з мережею камер відеоспостереження, що дозволяє відстежувати пересування людини в режимі реального часу за допомогою технології розпізнавання облич.
Технології контролю та відповідальність
Журналісти з’ясували, що розробником програмного забезпечення є пекінська компанія Origin Dynamic, яка спеціалізується на постачанні систем безпеки для правоохоронних органів. Ще у 2023 році фірма подавала патент на технологію, що повністю збігається з функціоналом виявленої бази. Попри очевидні докази, представники компанії та місцева поліція відмовилися коментувати ситуацію.
Експерти з кібербезпеки наголошують, що подібні витоки є закономірним наслідком хаотичного розширення інфраструктури нагляду. Кожна нова платформа, яку створює китайська влада, стає потенційною точкою вразливості. Через відсутність належного захисту конфіденційні дані мільйонів людей можуть бути легко скопійовані або використані зловмисниками.
Наслідки для іноземців
Цей випадок демонструє, що в Китаї будь-який іноземець фактично перебуває під постійним наглядом. Об’єднання даних з державних реєстрів, камер спостереження та приватних установ створює «цифровий ковпак», з-під якого неможливо вийти. Для багатьох мандрівників та фахівців, що працюють у КНР, це означає повну відсутність приватності та ризик того, що їхні особисті дані стануть надбанням громадськості через технічні помилки розробників.
Ситуація в Чжанцзякоу — це лише верхівка айсберга. Масштаби цифрової диктатури в Китаї продовжують зростати, перетворюючи країну на зону, де технології використовуються як інструмент тотального контролю за кожним кроком людини.
Джерело: УНІАН
