Питання безпеки під час повітряних тривог залишається пріоритетним для мешканців столиці. Згідно з офіційними даними Київської міської державної адміністрації, рівень забезпеченості захисними спорудами у районах міста суттєво відрізняється, причому Деснянський район демонструє найнижчі показники місткості.
Стан захисних споруд у столиці
Станом на кінець липня 2026 року фонд захисних споруд Києва налічує 4 368 об’єктів. Загальна місткість усіх цих приміщень становить понад 2,18 мільйона осіб. Проте, з огляду на реальну кількість населення, яка, за оцінками експертів та даними мобільних операторів, перевищує 3,7 мільйона, наявних місць в укриттях недостатньо для повного охоплення всіх киян.
Найбільш критична ситуація спостерігається у Деснянському районі. Тут захисні споруди здатні вмістити лише 39% місцевих мешканців. Для порівняння, в інших районах столиці цей показник варіюється від 70% до понад 100%, що свідчить про нерівномірний розподіл безпекової інфраструктури.
Класифікація та розподіл укриттів
Більшість захисних споруд у Києві — це так звані «найпростіші укриття» (підвали та цокольні приміщення), яких налічується 3 806. Вони здатні прийняти понад 1,9 мільйона людей. Окрім них, до фонду входять:
- Сховища: 512 герметичних споруд, обладнаних системами життєзабезпечення, що гарантують автономність до 48 годин.
- Споруди подвійного призначення: 47 об’єктів, зокрема станції метрополітену, підземні паркінги та переходи, які мають високу місткість.
- Протирадіаційні укриття та мобільні конструкції: їхня кількість залишається мінімальною.
Найбільша кількість об’єктів зафіксована у Голосіївському, Дарницькому, Дніпровському та Святошинському районах. Проте фахівці наголошують: кількість споруд не завжди прямо пропорційна їхній місткості, оскільки станції метро чи великі паркінги можуть вмістити значно більше людей, ніж звичайний підвал житлового будинку.
Перспективи розвитку безпеки
Міська влада продовжує працювати над розширенням фонду захисних споруд. У бюджеті на 2026 рік закладено кошти на будівництво нових об’єктів подвійного призначення. Попри поступове збільшення кількості укриттів, мешканцям варто заздалегідь перевіряти найближчі до них безпечні місця на офіційній мапі міста та не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.
Висновок: Хоча Київ має розгалужену мережу укриттів, диспропорція між районами залишається відчутною. Найменш захищеним залишається Деснянський район, що вимагає від міської адміністрації прискорення темпів будівництва нових захисних споруд у цій частині столиці.
Джерело: УНІАН
