Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр виступив із критикою масштабного енергетичного проєкту, ініційованого його попередником Віктором Орбаном. Йдеться про розширення атомної електростанції «Пакш», реалізацією якого займається російська державна корпорація «Росатом».
Криза на АЕС «Пакш» та екологічні ризики
Ситуація навколо атомної енергетики Угорщини загострилася на тлі аномальної спеки та посухи. Через критичне зниження рівня води в Дунаї потужність АЕС «Пакш», яка забезпечує третину потреб країни в електроенергії, впала до 10%. Петер Мадяр наголосив, що проєкт, схвалений попереднім урядом, є застарілим. За його словами, у світі вже не будують АЕС без замкнутої системи охолодження, оскільки вони стають надто вразливими до змін клімату.
Конфлікт навколо «Пакш-II»
Попри заяви керівництва «Росатому» про дотримання графіків будівництва та готовність до діалогу, новий угорський уряд налаштований скептично. Петер Мадяр відверто заявив, що не бачить виконання умов контракту з боку російської сторони. Згідно з початковими домовленостями, об’єкт мав бути введений в експлуатацію ще у 2024 році. Натомість, за словами прем’єра, Угорщина вже інвестувала близько 2,8 мільярда євро, отримавши натомість лише «склади та дві великі бетонні ями».
Наразі офіційний Будапешт ініціював повний аудит проєкту «Пакш-II». Перевірці підлягають не лише технічні аспекти та система охолодження, а й фінансова складова угоди, укладеної у 2014 році. Тоді Віктор Орбан домовився про російське фінансування розширення станції на суму до 10 мільярдів євро, назвавши це «угодою століття».
Політичний підтекст та розслідування
Напруга у відносинах з Москвою посилюється і через внутрішньополітичні скандали. Уряд Мадяра розпочав розслідування діяльності колишнього міністра закордонних справ Петера Сійярто. Його підозрюють у державній зраді через імовірну співпрацю з російськими спецслужбами та спроби послабити санкції ЄС проти РФ. Попри запевнення Сійярто про «звичайну дипломатичну комунікацію», нове керівництво країни рішуче налаштоване розірвати токсичні зв’язки з Кремлем, які зберігалися навіть після початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Висновок: Перегляд енергетичних угод з Росією свідчить про зміну зовнішньополітичного курсу Угорщини. Відмова від залежності від «Росатому» може стати ключовим кроком до енергетичної безпеки країни та очищення політичного поля від проросійських впливів.
Джерело: УНІАН
