Українські дослідники, які працюють на антарктичній станції «Академік Вернадський», стали свідками надзвичайно рідкісного атмосферного явища. Вперше за довгий час полярникам вдалося зафіксувати на камеру перламутрові хмари, що сяяли на нічному небі поруч із Місяцем.
Як виникає райдужне сяйво у стратосфері
Науковці пояснюють, що ці дивовижні хмари утворюються на значній висоті — від 15 до 30 кілометрів. Процес їх формування потребує специфічних умов: волога потрапляє у стратосферу завдяки потужним циклонам або гірським потокам повітря. Коли температура опускається нижче -50 °C, водяна пара перетворюється на крихітні кристали льоду. Перламутрові хмари набувають свого казкового забарвлення через ефект іризації: сонячне або місячне світло, проходячи крізь ці кристали, розщеплюється на спектр кольорів.
Чому це явище таке рідкісне
Зазвичай такі хмари важко помітити вдень через яскраве сонячне світло. Найкращий час для спостережень — сутінки, коли нижні шари атмосфери вже занурені в темряву, а стратосфера ще підсвічена сонцем. Проте випадок біля станції «Академік Вернадський» став особливим, адже хмари було чітко видно вночі на тлі місячного сяйва.
Для мешканців антарктичної станції подібні моменти є справжнім подарунком природи. Регіон відомий своєю суворою погодою: небо над островом Галіндез майже завжди вкрите звичайними хмарами, а опади випадають близько 300 днів на рік. Тому чисте небо, що дозволяє спостерігати за оптичними дивами, — велика рідкість для українських полярників.
Життя на станції «Академік Вернадський»
Окрім атмосферних явищ, науковці продовжують спостереження за місцевою фауною. Нещодавно станцію відвідував імператорський пінгвін, що є нетиповим гостем для цієї локації, адже ці птахи віддають перевагу холоднішим південним територіям. Також дослідники фіксують зміни в міграційних циклах субантарктичних пінгвінів, які цього року затрималися на острові довше, ніж зазвичай.
Ці спостереження є частиною великої роботи українських вчених, які, попри складні умови, продовжують вивчати кліматичні зміни та унікальні природні процеси нашої планети. Кожен такий знімок — це не лише естетична насолода, а й важливі дані для світової науки.
Джерело: УНІАН
