Військово-морські сили Індонезії офіційно поповнилися першим в історії країни авіаносцем, який отримав назву KRI Sriwijaya-100. Корабель, що раніше перебував на службі в Італії, був урочисто введений у стрій 24 вересня в порту Джакарти, відкриваючи нову сторінку в оборонній стратегії держави.
Історична спадщина та символізм
Назва нового флагмана обрана не випадково: вона вшановує пам’ять могутньої морської імперії Шривіджая, яка в період з VII по XIII століття контролювала ключові торговельні шляхи Південно-Східної Азії. Командувач ВМС Індонезії адмірал Мухаммед Алі підкреслив, що цей крок є символічним поверненням до статусу великої морської держави. Екіпаж корабля, що налічує 399 осіб, очолив полковник Мохамад Фуад Хасан.
«Безкоштовний» подарунок: реальна вартість
Хоча офіційно передача судна від італійського флоту відбулася безкоштовно, для індонезійського бюджету цей «подарунок» виявився надзвичайно дорогим. Корабель, побудований у 1981 році та виведений з експлуатації в Італії лише у 2024-му, потребує колосальних інвестицій. Загальна вартість програми модернізації та введення в експлуатацію перевищує 1 мільярд доларів.
Основні витрати розподілені наступним чином:
- Придбання та первинна підготовка: близько 54 млн євро.
- Глибока реконструкція та модернізація: від 350 до 818 млн євро.
- Закупівля авіаційного крила: 450 млн доларів на системи, 250 млн на транспортні вертольоти та 300 млн на багатоцільові гвинтокрилі машини.
Ці цифри не враховують поточні витрати на пальне, боєприпаси та технічне обслуговування, що робить утримання авіаносця серйозним викликом для економіки країни.
Технічні характеристики та виклики
KRI Sriwijaya-100 має водотоннажність понад 14 000 тонн та довжину 180 метрів. Завдяки чотирьом газовим турбінам загальною потужністю 81 000 к.с., судно здатне розвивати швидкість до 30 вузлів. Політна палуба обладнана спеціальною апареллю, що дозволяє використовувати літаки з коротким зльотом та вертикальною посадкою.
Проте експерти вказують на потенційну проблему: енергосистема корабля, що базується на шести дизельних генераторах, може виявитися недостатньою для живлення сучасних радарів, систем радіоелектронної боротьби та комплексів керування безпілотниками. Це ставить перед індонезійськими інженерами складне завдання з модернізації електричних потужностей судна.
Висновок
Отримання авіаносця значно посилює позиції Індонезії в регіоні, проте вимагає від Джакарти не лише фінансових вливань, а й серйозної технологічної адаптації. Чи стане цей корабель ефективним інструментом стримування, покаже час, проте вже зараз очевидно, що «безкоштовні» військові активи часто стають найдорожчими проєктами в оборонному секторі.
Джерело: УНІАН
