Нещодавні заяви про постачання російського дизельного пального до Сполучених Штатів викликали жваві дискусії у світових медіа. Попри гучні обіцянки, експерти скептично оцінюють вплив цієї угоди на вартість пального для американських споживачів напередодні виборів.
Чому російське пальне не змінить ситуацію на ринку
Директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн наголошує, що обсяг у 300 тисяч тонн, про який йдеться в домовленостях, є мізерним для американського ринку. За його словами, цієї кількості пального вистачило б лише на кілька годин споживання в масштабах США. Окрім того, логістичні обмеження роблять неможливою доставку продукту на американські АЗС до моменту голосування.
США є одним із найбільших експортерів дизелю у світі, тому імпорт пального з РФ виглядає економічно недоцільним. Транспортування через океан значно здорожує продукт, роблячи його дорожчим за місцеві аналоги. Експерт порівнює цю ситуацію з імпортом зерна в Україну — це не має сенсу, коли країна сама є потужним виробником.
Політичний підтекст «дизельної угоди»
Росія, яка раніше самостійно обмежила експорт нафтопродуктів через дефіцит, спричинений ударами по власних НПЗ, тепер намагається подати відновлення постачань як «послугу» Дональду Трампу. На думку аналітиків, Москва може використати цей крок як важіль впливу, вимагаючи від Вашингтона гарантій безпеки для своєї інфраструктури.
Ця ситуація вкотре підтверджує, що ціни на АЗС залишаються критичним фактором для американських виборців. Попри те, що нафта та газ часто обговорюються на рівні великої політики, саме вартість пального в баку автомобіля безпосередньо впливає на настрої електорату. Трамп, не зумівши домовитися з внутрішніми нафтовими компаніями про зниження цін, шукає зовнішні рішення, які, проте, навряд чи принесуть реальний економічний ефект.
Отже, «дизельна угода» між РФ та США має радше політичний, ніж економічний характер. Російський дизель не зможе «погасити цінову пожежу» на американських заправках, оскільки ринкові механізми та логістичні витрати роблять такий імпорт невигідним. Для пересічного американця ціни на пальне залишаться на колишньому рівні, а сама історія лише підкреслює вразливість політиків перед обличчям енергетичних викликів.
