За роки великої війни Київ виділив на укриття понад 9,5 млрд грн: на будівництво, реконструкцію та ремонт укриттів. Цю суму Рух ЧЕСНО отримав у відповіді на запит до департаменту муніципальної безпеки КМДА. Ця цифра співмірна з бюджетом Вінниці на 2026 рік.
Пише ЧЕСНО.
Нині в столиці обліковують 4365 захисних споруд різних типів, і вони можуть вмістити понад 2,17 млн людей. Це трохи більше як половина киян. Більшість споруд (3801) — найпростіші укриття, тобто підвали. Сховищ — 511. А мобільних укриттів лише чотири.
Саме мобільних укриттів сьогодні бракує найбільше. Реактивні «шахеди» й балістика долітають до Києва за лічені хвилини, і до метро чи підвалу можна просто не встигнути. Тим часом загальна кількість укриттів у столиці за роки повномасштабної війни не зросла, а навпаки, зменшилася на 163.
Торік восени місто виділило райадміністраціям майже пів мільярда гривень на мобільні укриття. Гроші так і не витратили. У КМДА кажуть, що РДА їх не освоїли, а в РДА відповідають, що не встигли до кінця року. До бюджету на 2026 рік ці кошти вже не заклали. На початку жовтня до проблеми повернулися знову.
Рух ЧЕСНО проаналізував, скільки коштів загалом витратили на укриття в столиці за час повномасштабної війни та чому досі фактично немає мобільних сховків для киян.
Мільярди на укриття, але місць вистачить лише половині киян
За оцінкою київської міської влади, станом на початок 2025 року в столиці проживало близько чотирьох мільйонів осіб. У відповіді на запит ЧЕСНО від департаменту муніципальної безпеки йдеться, що всі обліковані укриття столиці можуть вмістити 2 177 206 осіб, тобто трохи більше за половину від населення.
В контексті цього матеріалу варто враховувати розподіл повноважень у сфері укриттів у Києві. Департамент муніципальної безпеки КМДА лише організовує облік фонду захисних споруд цивільного захисту (ЗСЦЗ) на основі інформації, яку надають районні в місті Києві державні адміністрації. Самі РДА уповноважені збирати дані про укриття та вносити їх до відповідних реєстрів, але не є їхніми балансоутримувачами. Ними можуть бути, наприклад, ОСББ, комунальні підприємства або управління освіти районних адміністрацій. Саме балансоутримувачі відповідальні за укомплектування ЗСЦЗ. Водночас саме РДА є головними розпорядниками коштів із бюджету Києва, які виділяють на ремонт, облаштування та будівництво укриттів.
Згідно з даними департаменту муніципальної безпеки, від початку повномасштабної війни й включно з минулим роком на поточні та капітальні ремонти в Києві витратили понад 4 млрд 544 млн грн. На будівництво нових об’єктів у 2024–2025 роках — 3 млрд 76 млн. А на поточний рік запланували видатки на рівні майже двох мільярдів. Загалом — понад 9,5 млрд грн.
Водночас сума витрат, яку можна підрахувати за відповідями районних державних адміністрацій, майже вдвічі менша за загальну цифру, надану департаментом муніципальної безпеки. За відповідями дев’яти РДА вона становить 5 млрд 751,7 млн грн. Дані можуть бути неповними, позаяк Деснянська РДА не повідомила ЧЕСНО, скільки коштів спрямувала на облаштування, будівництво та капітальні ремонти укриттів, а Святошинська не надала інформації про заплановані витрати на 2026 рік.
Окрім того, РДА — не єдині розпорядники коштів. На сайті КМДА є повний перелік, однак у відповіді на запит департамент муніципальної безпеки деталізованої інформації не вказав.
Як бачимо, безумовним лідером за кількістю укриттів та їхньою загальною місткістю є Дарницький район, де обліковують 595 захисних споруд, здатних вмістити 480 тисяч людей. Крім того, тут провели найбільше ремонтів на понад пів тисячі об’єктів, на що витратили більше як 771 млн грн. У відповіді на запит ЧЕСНО РДА зазначила, що місткість укриттів вища, ніж кількість населення району — 139% від потреби. Проте «об’єкти зазначеного фонду розміщені на території району нерівномірно, зокрема в межах приватного сектору».
До трійки районів із найбільшим кількісним покриттям укриттів також входять Дніпровський (540 різних укриттів на понад 342 тисячі осіб) та Святошинський (532 ЗСЦЗ із місткістю на майже 371 тисячу людей). Найменшу кількість укриттів мають два райони: Подільський (275 об’єктів на 170 тисяч осіб) і Деснянський (285 ЗСЦЗ на 140 тисяч людей).
Якщо ж говорити про фінансові вливання, то найбільше коштів освоїли й запланували на 2026 рік у Дніпровському районі — понад 1,23 млрд грн (тут триває ще чотири будівництва). Близько 1,17 млрд грн спрямували у Святошинському районі. Значні суми зафіксовані й у Шевченківському районі (878 млн грн) та в Оболонському (майже 770 млн грн). Натомість найменше коштів на ремонти та облаштування витратили в Подільському районі (орієнтовно 121,5 млн грн) та Голосіївському (186,5 млн грн).
Однак сама наявність укриття в офіційному переліку й на карті ще не означає, що воно готове приймати людей під час повітряної тривоги. Проблеми виникали різні. Наприклад, на початку цього року під час масованого обстрілу охоронець підземного паркінгу в Дніпровському районі забороняв людям ховатися поряд із запаркованими автомобілями. Дозволив лише після виклику поліції.
Інша проблема — укриття існує на папері, однак скористатися ним не можна. У травні 2026 року секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини оприлюднив результати моніторингу «Стан і функціональність укриттів в Україні». Із 1066 перевірених споруд цивільного захисту 80, або близько 8%, фактично не функціонували, попри те, що їхні адреси були зазначені на порталі «Дія» й інших відкритих інформаційних ресурсах.
За кількістю таких об’єктів Київ посів друге місце серед регіонів України: тут виявили 11 нефункціонуючих споруд. Найбільше їх було у Львівській області — 16. Серед найчастіших недоліків, зазначених у звіті, — невідповідність фактичної наявності укриття інформації за вказаною адресою, аварійний стан споруди або проведення ремонтних робіт.
Ще одна хвиля масових перевірок укриттів у Києві розпочалася в серпні 2026 року після доручення прем’єр-міністра України від 30 липня невідкладно перевірити всі укриття цивільного захисту на предмет неналежного утримання та безперешкодного доступу громадян.
Доступ до укриттів повинен бути і тоді, коли вже відомо, що небезпека є, але тривога ще не оголошена. В умовах постійної загрози балістики обласні влади, міські адміністрації мають діяти більш оперативно та виходячи з реальної потреби захисту людей.
Сергій Корецький, прем’єр-міністр України
Посиленню уваги до доступності укриттів передувала, зокрема, ситуація в Києві під час російської атаки в ніч проти 30 липня, коли людей нібито не пускали до метро, щоб перечекати обстріл. У КМДА натомість заявили, що насправді на відео був вхід до промислового підприємства, а не станції метрополітену. Втім на виконання цього доручення в Києві провели позапланові обстеження 4295 об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту. Тоді працівники ДСНС застосували 147 адміністративних стягнень.
Наголосимо, що ці проблеми не є винятково київськими. Про це свідчать і вже згадані результати моніторингу омбудсмана України. Так само не можна стверджувати, що столиця нічого не робить для поліпшення ситуації: на укриття виділяють чималі кошти, а самі споруди регулярно перевіряють. Проте все це досі не гарантує захисту людей.
Коли на порятунок лічені хвилини
За даними Центру економічної стратегії, з середини серпня Росія посилила повітряні атаки на Київ у денний час — період найвищої ділової активності. Тут порахували, що у вересні повітряні тривоги в Києві тривали 85 годин у денний час — більше за весь 2025 рік. Загалом протягом місяця столиця перебувала під повітряною тривогою 243 години — майже у 2,5 раза більше, ніж у середньому за місяць від початку року.
Ця статистика свідчить не лише про збільшення тривалості повітряних тривог, а й про зміну характеру атак. Росія використовує проти Києва балістичні ракети та реактивні «шахеди», які долають відстань до цілі за дуже короткий час. Через це люди можуть не встигнути дістатися стаціонарного укриття й ризикують залишитися зовсім незахищеними просто неба. За таких умов увагу привернули первинні мобільні укриття, які хоча б від уламків можуть врятувати.
Цю тему на сесії Київради 1 жовтня порушила представниця «Голосу» Зоя Ярош. У коментарі ЧЕСНО депутатка пояснила:
Я сама кілька тижнів тому, коли їхала Києвом авто, побачила, як неподалік збили шахед, і палаючі залишки впали буквально в двохстах метрах від мене й ніде було заховатися
Зоя Ярош, депутатка Київради («Голос»)
Актуальність мобільних укриттів не зникла. Ми ж бачимо, що повітряні атаки тривають майже безперервно. Мені здається, що це найперша необхідність. <…> І я розумію, що в такій ситуації всі кияни.
Зоя Ярош, у коментарі ЧЕСНО
Відтак під час перегляду столичного бюджету запропонувала виділити кошти на такі укриття:
Прошу передбачити у видатках бюджету міста Києва кошти в сумі 500 мільйонів гривень на придбання та встановлення первинних мобільних укриттів: по 50 мільйонів гривень кожному з головних розпорядників бюджетних коштів.
Зоя Ярош, сесія Київради 1 жовтня 2026
Цю правку керівник департаменту фінансів КМДА Володимир Репік назвав незбалансованою й заявив, що його підрозділ її не підтримує:
Бюджетні запити головні розпорядники за цим напрямком видатків не подавали, і джерело видатків, яке зазначалося, воно не містить конкретики з питання зменшення видатків, які стануть джерелом для встановлення мобільних укриттів. Зазначу, що департамент транспорту отримав доручення і Київпастранс вже оголосив процедуру закупівель, враховуючи, що вже з’явилися державні будівельні норми на цю продукцію.
Володимир Репік, директор департаменту фінансів КМДА
Тож правку відхилили.
Голосування № 97: правка про 500 млн на мобільні укриття
Київрада, 1 жовтня 2026. Кожне коло — один зі 120 мандатів. Обведено 61-ше місце: стільки голосів потрібно для рішення.
Джерело: трансляція пленарного засідання Київради 1 жовтня 2026. «Всього» на табло — 72 зареєстровані депутати.
Натомість пропозицію Зої Ярош підтримала представниця «Європейської солідарності» Вікторія Пташник.
Керівник департаменту фінансів каже, що немає коштів — мобільні укриття це не пріоритет. Будівництво доріг — це пріоритет, капітальне будівництво мостів — це пріоритет, а мобільні укриття, там, де нам з вами ховатися з дітьми, коли ми поспішаємо зі школи додому, — не пріоритет. Я прошу зараз дати протокольне доручення пану Репіку — знайти ці кошти і протягом двох тижнів надати на розгляд Київради проєкт рішення про коригування бюджету щодо виділення коштів на ці мобільні укриття.
Вікторія Пташник, депутатка Київради («Європейська солідарність»)
Віталій Кличко таке доручення дав. Однак документ зареєстрували лише 13 жовтня. І в ньому замість конкретної вимоги знайти кошти й подати проєкт рішення про коригування бюджету передбачено лише розгляд пропозиції.
Що просили і що записали
Прохання з трибуни
Дати доручення пану Репіку — знайти ці кошти і протягом двох тижнів надати на розгляд Київради проєкт рішення про коригування бюджету.
Протокольне доручення № 8
Розглянути пропозицію, озвучену депутаткою Київради Пташник В. Ю., щодо забезпечення фінансування заходів зі встановлення мобільних укриттів у місті Києві та за результатами вжити необхідних заходів.
Це повідомлення Вікторія Пташник прокоментувала ЧЕСНО:
Думаю, план такий — максимально затягнути виділення коштів під кінець бюджетного року, щоб потім фізично ці кошти неможливо було використати саме на мобільні укриття. А в цей час буде продовжуватись ремонт доріг, які й до ремонту були в нормальному стані (до прикладу, проспект Лобановського з літа перекладають, і там досить великий і довгий шматок все ще в роботі). Якщо КМДА не може досі визначитись з пріоритетами, треба допомогти їм відповідним рішенням Київради, над проєктом якого ми зараз працюємо.
Вікторія Пташник, у коментарі ЧЕСНО
Скільки часу тепер триватиме сам розгляд і чи завершиться він виділенням коштів, наразі незрозуміло.
Якби кошти були закладені в бюджет 1 жовтня, то районні державні адміністрації могли б виконати ці роботи. Але наразі середина жовтня і на сьогодні новий проєкт коригування бюджету виконавчим органом до Київської міської ради не подано ще. Відповідно, якщо він з’явиться через тиждень-два з урахуванням всіх планових процедур, то ці кошти справді можуть з’явитися на початку грудня. І тоді, звісно, виконавці не зможуть нічого встигнути зробити. Тому мій прогноз, що, на жаль, такі мобільні укриття реально зможуть з’явитися в Києві наступного року.
Зоя Ярош, депутатка Київради
А напередодні в гру вступили правоохоронці. 12 жовтня Київська міська прокуратура подала позов у суд на КМДА через невстановлені мобільні укриття.
Але чому прокуратура звернулася до суду саме в той момент? Ще 28 вересня КП «Київпастранс» оголосило тендер на закупівлю мобільних укриттів. Йдеться про придбання за кошти підприємства 14 таких споруд. Їх планують розмістити на зупинках громадського транспорту. Орієнтовна вартість — понад 54 мільйони гривень. Тобто робота над закупівлею вже триває, хоча поки що, мабуть, не відповідає масштабам потреби.
Скільки мобільних укриттів можна купити
Розрахунок за орієнтовною ціною тендеру «Київпастрансу»: 54 млн грн за 14 укриттів, тобто ≈3,86 млн грн за одне. Сірі силуети — потреба лише Деснянського району (≈127 укриттів).
Оцінка ЧЕСНО на основі орієнтовної вартості тендеру. Фактична ціна залежить від розміру й комплектації укриття. 483 млн = 453 млн, повернені РДА до бюджету, + 30 млн, що лишилися невикористаними.
Однак називати ситуацію цілковитою бездіяльністю, здається, теж занадто. Водночас позов прокуратури збігся в часі з новою хвилею публічних звинувачень на адресу Віталія Кличка та закликами щодо його відставки. На цьому тлі виникає питання, чи не набула історія з мобільними укриттями політичного забарвлення.
Після позову або через часовий збіг у КМДА почався рух. 15 жовтня на Берестейському проспекті біля зупинки громадського транспорту почали встановлювати мобільне укриття. Гроші на нього дали меценати, з якими домовився міський голова.
Пів мільярда, який так і не перетворився на укриття
Історія з мобільними укриттями в столиці триває вже понад рік. Гортайте хронологію.
Кличко пропонує перенаправити 500 млн грн
Міський голова анонсував, що Київрада розгляне питання мобільних укриттів: пів мільярда, які РДА не використали на стаціонарні укриття, мали піти на мобільні.
Тоді гроші перерозподілили, однак до кінця бюджетного року освоїти їх райадміністрації не встигли. Депутатка Зоя Ярош, яка була членкинею робочої групи, що працювала над проєктом зі встановлення мобільних укриттів, нагадала, як так сталося:
Тоді лише нещодавно були розроблені ДБН для їхнього встановлення, але не всі виробники змогли швидко отримати відповідні сертифікати на ці вироби. Такі сертифікати вони отримали в кінці листопада — на початку грудня. І лише після цього головні розпорядники коштів — районні державні адміністрації — змогли оголосити тендери. Тому вони не встигли їх закупити.
Зоя Ярош, депутатка Київради («Голос»)
Національний стандарт України, що встановлює технічні вимоги, захисні характеристики та методи випробувань для первинних (мобільних) укриттів блок-модульного типу, ДСТУ 9329:2025 набрав чинності 1 серпня 2025 року. Це дало можливість виробникам таких укриттів отримувати офіційну сертифікацію. Але для цього знадобився певний час. Наприклад, одна з промислово-будівельних груп успішно пройшла випробування в середині грудня.
Голова Деснянської РДА Максим Бахматов в одному з відео підтвердив — гроші й справді не освоїли:
Районам виділилися кошти у кінці 25-го року — спеціально, щоб ніхто не встиг. Але наш район подався на два укриття. Просто ніхто з виробників не підтвердив участь, тому що треба було і виробити, і встановити, і ввести в експлуатацію до 31 грудня, а виділили кошти в кінці листопада.
Максим Бахматов, голова Деснянської РДА
Це його реакція на відеокоментар Віталія Кличка, де очільник міста каже, що в кінці року райадміністрації не реалізували цей проєкт. За інформацією Суспільного, яку медіа отримало у відповіді на запит до КМДА, 453 млн грн із пів мільярда РДА повернули до бюджету. Ще 30 млн грн, які залишалися в їхньому розпорядженні, також не були використані. Під час формування бюджету на наступний рік жодна РДА не подала запитів на закупівлю нових мобільних укриттів.
У Дарницькій РДА фактично підтвердили, що бюджетних запитів на фінансування мобільних укриттів на 2026 рік не подавали, але наголосили, що процедура передбачала інший механізм для пропозицій.
Після зміни порядку бюджетного планування проєкти зі встановлення мобільних укриттів мали подаватися як інвестиційні. Саме в такому форматі Дарницька РДА підготувала та подала свої пропозиції… Водночас під час визначення бюджетних пріоритетів була озвучена позиція, що фінансування мобільних укриттів не належить до першочергових видатків, у зв’язку з чим кошти на цей напрямок передбачені не були.
Дарницька РДА, заява на сайті адміністрації
Крім того, тут повідомили, що визначили місця для десяти мобільних укриттів у районі. А Деснянська районна державна адміністрація у відповіді на запит Руху ЧЕСНО зазначила, що району потрібно близько 127 первинних мобільних укриттів — станом на вересень 2026 року Київська міська державна адміністрація не виділяла коштів на придбання, встановлення та облаштування таких споруд.
Єдине мобільне укриття в Деснянському районі розташоване в житловому мікрорайоні Лісовий і вміщує до 20 осіб. На початку 2026 року його встановили коштом приватної компанії, після чого передали в тимчасове користування управлінню будівництва Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації. Ще три такі укриття обліковують в Оболонському районі.
16 жовтня Віталій Кличко знову порушив питання мобільних укриттів на колегії КМДА. У своєму Telegram-каналі міський голова заявив, що районні адміністрації не зверталися по фінансування на 2026 рік, і поклав відповідальність за встановлення укриттів на голів районів. З його заяви випливає, що додаткового фінансування не планують: керівникам РДА доручили перерозподілити кошти в межах уже виділених бюджетів.
Доручив главам районів не усуватися від питання встановлення мобільних укриттів і перерозподілити кошти в межах бюджету, виділеного районам. Ігнорування питання оцінюватиму як саботаж і конкретні прізвища «діячів» оприлюднюватиму для киян, мешканців районів, де очільники не працюватимуть над встановленням укриттів.
Віталій Кличко, міський голова Києва
У підсумку історія з мобільними укриттями дедалі більше нагадує гру в гарячу картоплю: міська влада й районні адміністрації (вертикаль президента) перекидають відповідальність одне на одного, пояснюючи, чому укриттів досі немає або чого на них не передбачили коштів. Тим часом повітряні тривоги в столиці тривають і вдень, і вночі — коли кияни йдуть на роботу, відводять дітей до школи, купують продукти чи користуються громадським транспортом. І поки чиновники з’ясовують, хто мав діяти раніше й за які кошти, люди залишаються в ситуації, коли укриття поруч може просто не бути. Зрештою важливо не те, хто переконливіше пояснить затримку, а те, чи матимуть жителі столиці де сховатися.
Авторка: Наталка Бахамент
