Біля узбережжя американського штату Массачусетс створили штучний риф, використовуючи автомобільні шини, заповнені бетоном. Споруда й досі залишається домівкою для морських мешканців.
Створення рифу Ярмут
Як пише видання Android.com, все почалося з того, що в 1978 році співробітники Массачусетського управління морського рибальства створили штучний риф Ярмут на дні затоки Кейп-Код. Споруду розмістили на глибині близько 10 м. Спочатку риф займав територію площею близько 51 га. Його головним завданням було поліпшити умови на відносно рівному й одноманітному морському дні, створивши додаткові укриття для риб.
Етапи будівництва та розширення
- Використали близько 600 бетонних модулів для спорудження
- Уклали приблизно 1500 елементів з автомобільних шин на першому етапі
- Шини об’єднували у зв’язки по три-п’ять штук і заповнювали бетоном для стійкості
- У 1994 році риф розширили, додавши ще близько 1000 елементів
- У 2014 році на об’єкт доставили 22 партії будівельних матеріалів
- У січні 2020 року його доповнили бетонними конструкціями та гранітними блоками
Розвиток екосистеми та зміни підходів
Згодом штучний риф став повноцінним середовищем існування для морських тварин. Тут виявили чорного морського окуня, омарів та морських зірок. Дослідження показали, що тварин приваблюють численні укриття, проміжки між конструкціями та стійка основа. При цьому, як зазначило видання, згодом використання автомобільних шин для створення штучних рифів припинили, віддавши перевагу бетону, природному каменю та спеціально розробленим конструкціям.
Катастрофічний приклад у Флориді
Зовсім інша історія сталася біля узбережжя Флориди. У 1970-х і 1980-х роках там реалізували проєкт штучного рифу Осборн, для якого на морське дно скинули понад 2 млн автомобільних шин. Ідея полягала в тому, щоб використовувати шини як основу для формування штучного коралового рифу. Однак конструкція виявилася недостатньо стійкою. Зазначається, що шини скріплювали нейлоновими мотузками та сталевими затискачами, які не витримали впливу штормів та ураганів. У результаті шини почали руйнуватися, переміщатися по морському дну та перетворюватися на небезпечне сміття. Вони пошкоджували розташовані поблизу природні коралові рифи, завдаючи шкоди морській екосистемі. Протягом десятиліть проблему практично не вирішували. Лише у 2007 році водолази Військово-морських сил та Берегової охорони США разом із добровольцями розпочали масштабну операцію з вилучення шин з дна океану. Однак значна частина шин досі залишається біля узбережжя Флориди.
Висновки експериментів
Історії штучних рифів у Массачусетсі та Флориді показали, що проекти можуть мати абсолютно різні наслідки для природи. Досвід Ярмута показав, що правильно спроектовані та стійкі конструкції здатні десятиліттями підтримувати морське життя, створюючи додаткові місця проживання для риб і безхребетних. Водночас приклад рифу Осборн показав, що непродумане використання відходів і недостатня стійкість споруд можуть призвести до масштабного забруднення океану.
Джерело: УНІАН
США вдарили по Ірану після виборів
Трамп: Москва й Київ вперше справді хочуть завершити війну
Переговори в Абу-Дабі: заява Буданова
У США звільнився прокурор у справі про велику змову проти Трампа
