У китайському місті Шеньчжень відбувся тристоронній саміт за участю лідерів США, Росії та Китаю, під час якого Володимир Путін прагнув закріпити свій статус рівноправного партнера у глобальних питаннях. Подія, яку Дональд Трамп назвав створенням історії, не принесла конкретних дипломатичних рішень щодо безпеки чи завершення війни.
Результати зустрічі та позиції лідерів
Під час заходу американський президент привітав очільника Кремля, назвавши його своїм другом, на що прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск відреагував закликом до захисту від подібних дружніх стосунків. Аналітики TVP World вказують, що декларація за підсумками саміту фактично спрямована проти чинного міжнародного порядку, що базується на цінностях та праві.
- Реформування ООН без чітких параметрів.
- Збільшення обсягів постачання нафтопродуктів.
- Продовження діалогу щодо ядерних ризиків.
- Вимоги імунітету для державних посадовців.
- Попередження Міжнародному кримінальному суду щодо юрисдикції.
Для кожного з учасників зустріч мала свої цілі: Сі Цзіньпін продемонстрував вплив Пекіна, Трамп отримав медійний ефект та перспективу ядерних переговорів, а Путін здобув визнання як учасник дискусій про світову безпеку. Водночас у підсумковій заяві повністю проігноровано питання України, припинення вогню чи європейської безпеки.
Вплив українського опору на плани Кремля
Після завершення саміту російський лідер заявив про скасування планів щодо перемир’я через атаки на Керченський міст. Він пригрозив болючою відповіддю, проте реальна ситуація на фронті та в тилу РФ свідчить про інше.
| Подія | Наслідок для інфраструктури РФ |
|---|---|
| Удари по Керченському мосту | Пошкоджено автомобільну частину та порушено залізничний рух |
| Атаки на НПЗ та склади | Демонстрація спроможності ударів у глибині території |
За чотири дні було здійснено три удари по мосту, що суттєво ускладнило логістику окупантів. Україна продовжує успішно використовувати зброю власного виробництва, що ставить під сумнів неминучість перемоги Москви, на яку розраховував Путін перед поїздкою до Китаю.
Дипломатичні виклики та позиція Європи
Стратегія російського президента щодо використання відносин із Трампом для нав’язування власних умов поки не приносить очікуваних результатів. У серпні 2025 року спроби тиску на Київ не увінчалися успіхом через підтримку європейських партнерів.
Наразі спостерігаються розбіжності між Вашингтоном та країнами Європи. Зокрема, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус відкрито підтримав право України на удари по військових об’єктах РФ, назвавши критику таких дій недоречною. Велика Британія також займає позицію захисту українських зусиль у протистоянні російській агресії.
Джерело: УНІАН



Тристороння зустріч Трампа, Сі та Путіна у Шеньчжені
Винищувачі Gripen для України зможуть отримати комплексний пакет озброєння за підтримки Швеції та Великої Британії
План дій для України на 2027-2030 роки
Єврокомісія планує новий кредит у 45 млрд євро для України у 2027 році













