14 років тюрми з конфіскацією майна (прокурор просив 15) 26-річному Руслану Тимошенку, 12 років шість місяців (держобвинувач пропонував 13) 19-річному Родіону Кашпуру та 12 років 21-річному Максиму Боркуну. Такий вирок виніс Новозаводський районний суд Чернігова за жорстоке вбивство 24-річного Олександра Клементьєва з села Тихоновичі на Сновщині. У справі дев’ять томів. Майже п’ять сторінок — лише експертиза-опис ушкоджень на голові.
Олександр працював і жив на квартирі у Сновську. Його труп вранці 28 січня 2020 року знайшла прибиральниця неподалік сміттєвих контейнерів Сновського вищого професійного училища лісового господарства. Лице було чорне від побоїв, на лобі гуля, око витекло, вибиті зуби, зламаний ніс, на шиї слід від взуття, як йому на горло наступали, синці та садна по всьому тілу. Розтин показав: смерть настала від набряку головного мозку, що виник внаслідок закритої черепно-мозкової травми.
Якби не резонанс в інтернеті, який підняв двоюрідний брат убитого, атовець Саша Габакан, і не підтримка ЗМІ, можливо, усе б зам’яли. Сказали б: «Упав, ударився головою». Певний час підозрюваних намагалися відмазати від причетності до вбивства.
Завдяки розголосу поліція затримала жителів Сновська: Руслана Тимошенка, котрий гуляв на волі, чекав суду, бо ще раніше разом з подільником побили двох чоловіків, та тоді ще 15-річного Родіона Кашпура. Незадовго до цієї історії про Родіона писали газети: відкрив канал на ютубі про комп’ютерні ігри, набрав сто тисяч підписників, став учасником кіберспортивної команди України. Його ім’я внесли до книги «Майбутнє Чернігівщини — талановиті діти».
17-річного Максима Боркуна заарештували на дев’ятий день після смерті Сашка. Так усі опинилися у СІЗО. І доказів слідству не забракло.
Помочився жертві в рот
Того трагічного вечора після посиденьок у кафе і розпиття алкоголю трійця поїхала на таксі до гуртожитку училища. Неподалік побачили Олександра. Тимошенко почав: «Дай закурить». Клементьєв запропонував самокрутку. Навіть якщо запропонував би цигарки, це б не спасло. Першим почав бити Тимошенко, потім Кашпур, згодом приєднався Боркун. Лупцювали лежачого руками й ногами.
«Ну, вони ж двоє мочили його, я в принципі почав. Я ж не думав, що вони такі бєшені будуть…», «Та ми його там просто ізбили сильно. А експертиза шо покаже. А от чого він здох…», «І то, шо там, руками под очима, дав ляща, за барки дьоргнув і я його, грубо говоря, ногой по ногам. Всьо, дальше вже ті малолєтніє розбирались із ним..», «Ми його руками гуртом били», «Його аж под утро токо найшли», «Ніхто ж не знав, що він коньки одкіне, — із откровень Тимошенка у камері.
Побиття бачила дівчина, просила не чіпати Олександра. Боркун і Кашпур пригрозили їй не втручатися, бо переламають ноги. Пішла, але поліції не викликала. Бо розрядився телефон…
Штани, кросівки нападників вже були в крові, та це не зупинило. Перестали бити, коли вже захрипів. Повивертали кишені, забрали мобілку і павербанк (штука, якою підзаряджають мобільні телефони). Кашпур помочився в рот жертві, Боркун знімав забитого на телефон, страшні фото надсилав сестрі. Опісля компанія рушила гуляти далі. Мобілку згодом Тимошенко заховав у дереві.
“Пригоди” в СІЗО
У СІЗО Кашпур намагався вмовити Тимошенка все валити на Боркуна, а його обілити за винагороду. Такого змісту передавав записки Тимошенку (ця писанина стала одним з доказів у справі). Родіон також був впевнений, що батьку вдасться витягти його із СІЗО, адже він найдорожче, що у нього є, сам ростив сина змалку. Батько, дійсно, робив все, що міг. Наймав кращих адвокатів, шукав докази невинуватості сина. Родіон же талант(!) гарно малює, має чимало грамот і подяк, крутий в комп’ютерних іграх.
Але ще до вироку за вбивство Кашпур проявив інший «талант» і отримав п’ять років ув’язнення за спробу втечі з-під варти та напад на співробітника СІЗО. Спочатку малював прокурора в пеклі у казані, потім плани камер та схему ізолятора.
Одного разу інспектор вів Родіона і його співкамерника до лазні. Зв’язку ключів тримав у руках. Хлопці без наручників йшли попереду. І як тільки опинилися в підземному переході, де немає відеоспостереження, розвернулися і накинулися на інспектора. Родіон приставив до шиї заточку, зроблену з ложки. Повалили, стали бити, забрали ключі і кинулися тікати. Відкрили двері з підземного переходу, потім ті, що з лазні, у внутрішній двір. Далі побігли до виходу, що веде у прогулянковий дворик, та не зуміли його відімкнути. Тоді кинулися до бібліотеки, але її теж не вдалося відчинити.
А інспектор у цей час побіг і натиснув кнопку тривоги. Зброї у конвоїра не було. У СІЗО не передбачено, щоб уникнути випадків захоплення. З нею тільки зовні охороняють.
Вирок
Тимошенку, який знаходився під слідством по попередній справі, присудили п’ять років тюрми за побиття Дениса Маковецького та Максима Лопати. Михайлу Хильковському, його подільнику, — рік.
Отож чекали вироку за вбивство Клементьєва, вже маючи судимості. І звалювали вину один на одного. Проте слідство і суд встановили роль кожного. Окрім строків суд ухвалив стягнути з усіх трьох солідарно на користь Надії Середи, матері вбитого, 24 тисячі гривень матеріальної шкоди, 900 тисяч за моральну та16 тисяч, витрачені нею на послуги адвоката. Часто потерпілим теж потрібен адвокат, аби під час слідства і суду протилежна сторона не скористалася юридичною необізнаністю. Ще й державі усі троє мають сплатити по 2446 гривень за проведені по справі експертизи.
Боркун визнав частково спричинення матеріальної шкоди та 100 тисяч грн — моральної. На суді говорив, що шкодує про вчинене. Тимошенко і Кашпур вини у скоєному не визнали, як і відшкодування. Проте, як не крути, щоб вийти умовно-достроково, хорошої поведінки в камері буде недостатньо, потрібно працювати і сплачувати присуджене.
— Вони вже по чотири роки відсиділи і через трохи можуть вийти на волю, а мій син вже ніколи не повернеться додому, — зітхає 47-річна Надія СЕРЕДА. — Для них хочу максимального покарання, тому подала апеляцію. Адже ніякого розкаяння в скоєному не побачила. Коли привозили на засідання, сиділи у клітці, сміялися, як нічого й не було, поглядали зарозуміло. Тільки Тимошенко ще на початку розгляду вибачився. Інші вже перед дебатами. Але це було не щиро, а картинка для суддів у сподіванні, що менше дадуть. Винуватці теж подали апеляцію. Та я вірю в чесних суддів, тому впевнена — вбивцям не зменшать строки.
Читайте також: Вбив і розчленував тіло – на Київщині чоловіка засудили за вбивство сина.
Вбив і розчленував тіло – на Київщині чоловіка засудили за вбивство сина
