Відносини між Києвом та Будапештом увійшли у фазу безпрецедентної ескалації. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у своєму нещодавньому зверненні заявив про готовність застосувати радикальні заходи для відновлення транзиту російської нафти через українську територію. За словами угорського лідера, його країна більше не шукатиме компромісів чи бізнес-домовленостей, а натомість використає наявні політичні та фінансові важелі впливу, щоб «прорвати нафтову блокаду».
Як зазначають експерти, причиною зупинки південної гілки нафтопроводу «Дружба» стали масштабні руйнування інфраструктури, зокрема насосної станції у Бродах на Львівщині, внаслідок російських ударів наприкінці січня 2026 року.
Попри технічну неможливість прокачування сировини, угорська сторона продовжує наполягати на політичному підтексті ситуації, ігноруючи факти руйнувань, підтверджені супутниковими знімками та звітами спеціалістів.
Силовий сценарій та порівняння військових потенціалів
Особливе занепокоєння викликає термінологія, яку використовує голова угорського уряду, відкрито заявляючи про «силову перемогу» над блокадою. Проте аналітики вказують на суттєву розбіжність між агресивною риторикою та реальними можливостями Будапешта.
Згідно з даними міжнародних безпекових звітів (зокрема Military Balance), загальна чисельність збройних сил Угорщини складає лише 32 тисячі осіб, з яких сухопутні війська налічують трохи більше десяти тисяч.
Основу угорської армії складають три ключові підрозділи: бригада спеціальних операцій, механізована та танкова бригади. Як зазначають експерти, такий військовий потенціал є неспівмірним із можливостями українських Сил оборони, які отримали колосальний бойовий досвід протягом останніх років. Відтак погрози «пробити блокаду» виглядають швидше частиною передвиборчої кампанії Орбана, ніж реальним планом військового вторгнення.
Жорстка відповідь Києва та питання європейської солідарності
Президент України Володимир Зеленський відреагував на ультиматуми Будапешта досить різко. Під час свого виступу 5 березня 2026 року він підкреслив, що спроби шантажувати країну, яка перебуває під постійними обстрілами, є проявом егоїзму. Глава держави нагадав, що Росія навмисно знищує енергетичну інфраструктуру та полює на ремонтні бригади, тому відновлення транзиту є питанням не лише техніки, а й безпеки людей.
Як зазначають експерти, Київ розглядає спроби Будапешта та Братислави заблокувати фінансову допомогу ЄС у розмірі 90 мільярдів євро як прямий тиск. Водночас керівництво «Нафтогазу» заявляє, що відновлення «Дружби» у попередньому вигляді взагалі не має сенсу. Натомість пропонується будівництво підземних резервуарних парків, які будуть менш вразливими до атак та дозволять диверсифікувати джерела постачання енергоносіїв у майбутньому.
Енергетичний шантаж як інструмент внутрішньої політики
Аналітики схиляються до думки, що нинішня криза штучно підігрівається Віктором Орбаном для мобілізації власного електорату перед квітневими виборами. Виставляючи Україну як «енергетичного ворога», угорська влада намагається виправдати свою залежність від дешевих російських ресурсів. При цьому Угорщина послідовно відмовляється розглядати альтернативні маршрути постачання, зокрема через Хорватію, посилаючись на економічну невигідність.
Як зазначають експерти, подальший розвиток подій залежатиме від позиції Європейської комісії.
Брюссель наразі не висуває Україні жодних дедлайнів щодо ремонту пошкодженого трубопроводу, визнаючи право суверенної держави самостійно визначати пріоритети відновлення критичної інфраструктури під час війни. Ситуація навколо «Дружби» залишається лакмусовим папірцем для європейської єдності та стійкості до гібридних атак на енергетичному фронті.
Ми писали також: Як Угорщина претендує на українське Закарпаття.
