Комунальне підприємство «Тернопільводоканал» опинилося у глибокій фінансовій кризі, яка ставить під загрозу стабільне життєзабезпечення обласного центру. Станом на 1 травня 2026 року прострочена заборгованість підприємства перед Міністерством фінансів України за кредитами Світового банку сягнула критичної позначки — 5,9 млн доларів США, що в еквіваленті становить майже 260 млн грн.
Для розуміння масштабів катастрофи: ця сума перевищує 60% усього річного доходу КП «Тернопільводоканал», який воно отримує від надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.
Судові позови та загроза блокування рахунків
Ситуація навколо стратегічного підприємства Тернополя стрімко погіршується. Державна податкова служба вже офіційно звернулася до суду з позовом про примусове стягнення з водоканалу понад 257 млн грн боргу. Якщо цей позов буде задоволено, рахунки підприємства заблокують, а кошти з них почнуть примусово списувати.
Для Тернополя це означає катастрофічний сценарій: водоканал просто не матиме грошей на закупівлю електроенергії, палива, реагентів для очищення води, проведення аварійних ремонтів мереж та навіть на виплату заробітної плати працівникам. До того ж фінансовий тягар можуть збільшити ще 25 млн грн судових та виконавчих витрат, а вже у червні Міністерство фінансів планує виставити підприємству додатковий рахунок орієнтовно на 80 млн грн.
Економічні причини кризи: довоєнні тарифи проти ринкових реалій
Головна причина фінансового колапсу — величезний розрив між діючим тарифом для населення та реальною собівартістю послуг. Сьогодні мешканці Тернополя сплачують 36 грн 69 коп. за кубометр води. Цей тариф розраховувався ще на базі цін 2020–2022 років, тоді як за часи війни вартість складників критично зросла:
Електроенергія подорожчала у 2,3 раза: з 5 грн 62 коп. до майже 13 грн за кіловат-годину;
Дизельне паливо зросло в ціні більш ніж утричі: з 26 грн до майже 89 грн за літр;
Реагенти для очищення води подорожчали майже у три рази;
Суттєво збільшилися податкові ставки, соціальні внески та витрати на оплату праці.
При цьому держава не передбачила для водоканалів жодних компенсацій різниці в тарифах. Через це КП «Тернопільводоканал» щомісяця недоотримує близько 36 млн грн.
Під загрозою опинилася не лише безперебійна подача води, а й її безпека. У місті працює сучасна станція знезалізнення, яка очищає воду від надлишку заліза. Ця система повністю автоматизована і споживає значні обсяги струму. Подорожчання електроенергії та дефіцит коштів ставлять під удар можливість підтримувати належну якість питної води для тернополян.
Наслідки для міського бюджету та досвід інших регіонів
Якщо тариф залишиться незмінним, лише за період з липня по грудень 2026 року прогнозовані збитки підприємства становитимуть ще 216 млн грн. Щоб водоканал не зупинився, ці кошти доведеться виділяти з міського бюджету Тернополя. Як наслідок, фінансування заберуть з інших критично важливих напрямків: підтримки Збройних Сил України, медицини, освіти та соціальних програм громади.
Слід зазначити, що з подібною проблемою зіткнулися водоканали по всій країні, і більшість міст уже пішла шляхом підвищення тарифів до економічно обґрунтованого рівня:
| Місто України | Поточний або запропонований тариф (за 1 куб. м) |
| Ужгород | 96 грн 58 коп. |
| Одеса | 93 грн 50 коп. |
| Дрогобич | 87 грн 33 коп. |
| Дніпро | 86 грн 83 коп. |
| Кривий Ріг | 78 грн 47 коп. |
| Запоріжжя | 69 грн 37 коп. |
| Чернівці | 63 грн 50 коп. |
| Тернопіль (діючий) | 36 грн 69 коп. |
Фактично водоканали в Україні виходять на показники від 70 до майже 100 гривень за кубометр. Для Тернополя, обтяженого сотнями мільйонів заборгованості перед Світовим банком та Мінфіном, ситуація є однією з найскладніших в Україні. Наразі перед керівництвом міста стоїть виклик: знайти вихід із боргової ями, щоб не залишити тернополян без води.
Читайте також: Як уряд веде водоканали України до банкрутства через тарифи.
