На п’ятому році повномасштабної війни вимушена міграція дедалі більше перетворюється з тимчасового захисту на тривалу життєву стратегію. Дослідницька компанія Gradus у травні 2026 року провела третю хвилю опитування українських мігрантів у країнах ЄС. Результати цього дослідження, які будуть презентовані на міжнародній конференції Ukraine Recovery Conference 2026, демонструють, що емоційний зв’язок із Батьківщиною залишається потужним, але рішення про повернення стає все більш прагматичним і зваженим.
Наміри щодо повернення: оптимізм знижується
Після відчутного підйому оптимістичних настроїв у 2025 році (коли повернутися прагнули 68% опитаних), у 2026 році соціологи зафіксували помітний спад.
Статистика намірів українців за кордоном:
Планують повернутися в Україну: 53% респондентів.
Не планують повернення (навіть за переможного миру): 31% опитаних, що демонструє стрімке зростання порівняно з минулорічними 13%.
Не планують повернення (у разі завершення війни на умовах РФ): 50% (половина) опитаних мігрантів.
Запит на безпеку та внутрішні реформи
Головним стримуючим фактором для повернення залишаються бойові дії та питання особистої безпеки — цей пункт відзначили 92% респондентів. Разом із тим, українці за кордоном починають пильніше стежити за внутрішніми викликами в самій Україні.
Топ-3 проблеми всередині України, що турбують мігрантів:
Війна та безпекові ризики — 92%;
Рівень корупції в державі — 69%;
Низький рівень життя на Батьківщині — 59%.
Очікування щодо термінів тривалості війни також погіршилися: якщо у 2025 році 35% опитаних вважали, що активні бойові дії розтягнуться на роки, то у 2026 році ця цифра зросла до 46%. Через це 65% респондентів наразі висловлюють підтримку досягнення миру дипломатичним шляхом через переговори.
Горизонт планування: повна невизначеність
Більшість українців втрачають розуміння конкретних часових меж свого повернення. Дві третини (близько 66%) опитаних взагалі не можуть спрогнозувати терміни повернення до України. Лише 4% мають намір приїхати вже цього року, а 11% — протягом 2027 року.
Ба більше, навіть повне припинення бойових дій не стане автоматичним тригером для негайного повернення: у перший місяць після закінчення війни додому готові вирушити лише 9% респондентів.
Ключові чинники: вибір між серцем та стабільністю
У 2026 році соціологи зафіксували важливий зсув: уперше головними стимулами для повернення стають зміни умов життя безпосередньо у країнах перебування в ЄС, а не лише внутрішня ситуація в Україні.
Що утримує за кордоном та що стимулює повертатися:
| Фактори, що спонукають залишатися в ЄС | Головні стимули для повернення в Україну |
• Безпека (гарантована країною перебування) — 86%; • Кращий рівень життя для родини — 77%; • Соціальна стабільність та свобода пересування; • Перспективи для професійної реалізації. | • Припинення підтримки або скасування тимчасового захисту в ЄС (найсильніший зовнішній фактор); • Наявність гідної роботи та безпека в Україні; • Емоційний зв’язок: бажання бути поруч із родиною та друзями. |
Окремим тривожним трендом стало різке зростання страху мігрантів щодо можливого осуду та негативного ставлення з боку тих співвітчизників, які залишалися в Україні під час війни. Рівень стурбованості цим питанням зріс із 30% у 2025 році до 53% у 2026-му.
Експертна думка:
«З роками перебування за кордоном люди інтегруються у нове середовище, будують кар’єру, формують соціальні зв’язки та планують майбутнє. Сьогодні ключова дилема для значної частини українських мігрантів полягає у виборі між відчуттям належності до України та перевагами стабільного і передбачуваного життя в країнах перебування. Відтак перспектива повернення мільйонів біженців після завершення війни дедалі більше залежатиме не лише від настання миру, а й від того, наскільки конкурентними будуть умови життя в Україні», — підсумовує засновниця та CEO дослідницької компанії Gradus Євгенія Близнюк.
Довідка про дослідження: Опитування проведене методом самозаповнення анкети у фірмовому мобільному додатку Gradus серед українських мігрантів у країнах ЄС (вік 18–60 років) у період з 5 по 14 травня 2026 року. Загальна вибірка становить 696 респондентів.
Ми писали також: Динаміка довіри до президента: результати травневого соціологічного дослідження КМІС.
Динаміка довіри до президента: результати травневого соціологічного дослідження КМІС
