Довгий час наукова спільнота вважала, що озерні осетри, які мешкають у водоймах Північної Америки, здатні доживати максимум до 150 років. Проте новітні дослідження змусили біологів переглянути ці дані: виявилося, що ці величні прісноводні риби можуть існувати на планеті до 400 років. Це відкриття перетворює їх на справжніх «живих свідків» історії, що значно перевищує попередні прогнози.
Чому попередні методи були неточними?
Раніше вік риб визначали за допомогою підрахунку річних кілець на зрізах променів плавців. Цей метод довгий час вважався золотим стандартом, проте він мав суттєвий недолік. З віком кісткова тканина риби піддається резорбції — процесу руйнування та оновлення, через що найстаріші «кільця» просто зникають. Саме тому дані, отримані у 1963 році, виявилися значно заниженими.
Як вчені вирахували справжній вік риб
Щоб отримати об’єктивнішу картину, дослідники з Університету штату Мічиган застосували інший підхід. Вони проаналізували дані багаторічного моніторингу популяцій у районі Великих озер. Вчені використовували метод повторного вилову: рибу мітили, вимірювали її параметри, а через певний час ловили знову. На основі цих даних була створена математична модель, що прогнозує темпи росту та їх сповільнення з віком.
Результати виявилися приголомшливими: тривалість життя осетрів виявилася значно вищою за очікувану. Наприклад, вік самця довжиною 160 сантиметрів може сягати 279 років, а велика самиця довжиною 180 сантиметрів може мати вік до 427 років. Це ставить озерних осетрів в один ряд із гренландськими акулами, які досі вважалися абсолютними рекордсменами серед хребетних за тривалістю життя.
Чи є осетри рекордсменами?
Попри вражаючі цифри, вчені закликають до обережності. Оцінки для осетрів поки що базуються на моделюванні, тоді як вік гренландських акул був підтверджений аналізом тканин. Проте сам факт того, що прісноводна риба може жити чотири століття, є неймовірним науковим проривом. Це відкриття підкреслює важливість збереження екосистем, адже такі довгожителі надзвичайно вразливі до змін довкілля та антропогенного впливу.
Подальші дослідження допоможуть з’ясувати, чи є такі показники нормою для всіх популяцій, чи це унікальна здатність окремих груп. У будь-якому разі, озерні осетри залишаються одними з найбільш загадкових та витривалих мешканців нашої планети, чиї біологічні механізми старіння ще належить детально вивчити.
Джерело: УНІАН
