Масштабна атака українських безпілотників призвела до повної зупинки переробки нафти на Московському нафтопереробному заводі. Це стратегічне підприємство, що належить компанії «Газпром нафта», зазнало критичних пошкоджень, які суттєво вдарили по енергетичному сектору країни-агресора.
Наслідки удару по нафтовій інфраструктурі
За даними міжнародних інформаційних агенцій, внаслідок нічного нальоту дронів на території заводу спалахнула потужна пожежа. Вогонь пошкодив ключові установки первинної переробки сировини, зокрема АВТ-6 та комплекс «Євро+». Ці об’єкти є серцем підприємства, тому їх вихід з ладу унеможливив подальше функціонування заводу в штатному режимі.
Генеральний штаб ЗСУ підтвердив успішне ураження цілей, серед яких також опинилася установка ізомеризації. Експерти наголошують, що це не поодинокий інцидент, а частина системної стратегії зі знищення ворожої логістики та економічного потенціалу РФ.
Критичний дефіцит пального в РФ
Ситуація для російської економіки стає дедалі складнішою. Станом на другу половину вересня 2026 року, через серію успішних операцій українських сил, виведено з ладу понад 45% загальних проєктних потужностей російської нафтопереробки. Це призвело до відчутного дефіциту якісного пального на внутрішньому ринку.
Основні проблеми, з якими зіткнулася Росія:
- Різке скорочення обсягів виробництва бензину та дизельного пального стандарту Євро-5.
- Зростання цін на енергоносії всередині країни.
- Неможливість швидкого відновлення складного технологічного обладнання через санкції та брак комплектуючих.
Варто зазначити, що Московський НПЗ у Капотні вже неодноразово ставав ціллю атак протягом останніх місяців. Попередні удари в червні 2026 року вже суттєво обмежували потужності підприємства, проте остання атака стала найбільш руйнівною, фактично паралізувавши роботу заводу.
Висновки
Втрата контролю над нафтопереробними потужностями демонструє вразливість російської інфраструктури перед сучасними засобами ураження. Поки Москва намагається мінімізувати наслідки, дефіцит пального продовжує тиснути на економіку агресора, обмежуючи можливості для забезпечення як цивільного сектору, так і потреб окупаційної армії.
Джерело: УНІАН
