Команда вчених вивчила останки жінки, які були виявлені в ході розкопок в печері Паннінге в Індонезії, повідомляє N + 1.
Вони виділили ДНК із її останків, і з’ясували, що в її геномі міститься менша кількість генів від денисовців, ніж у більшості сучасних австралійських аборигенів і папуасів.
До того ж ця жінка відноситься до раніше неописаної популяції мисливців-збирачів, предки яких могли прийти на острів Сулавесі раніше папуасів, австралійських і тасманійських аборигенів.
Древній череп цієї жінки, якій дали ім’я Бессе, став першим людським ДНК, виявлений в стародавньому острівному регіоні, який колись був воротами в Нову Гвінею й Австралію.
За даними вчених, вона померла близько 7300-7200 тисячі років тому, і належали до культури тоалійців. Вона була похована в зігнутому положенні на глибині близько 190 сантиметрів. Швидше за все, вона була пов’язана з першими поселенцями Індонезії.
Приблизно 65 000 років тому, під час останнього льодовикового періоду, предки тоалійців, ймовірно, прибули морем з материкової Азії.
Генетики зуміли витягти давню ДНК з кісткового порошку, отриманого з частини скроневої кістки. Виявилося, що її ген не пов’язаний ні з сучасними, ні з архаїчними людьми.
“Приблизно половину свого генетичного коду Бессе розділяє з сучасними корінними австралійцями, а також з вихідцями з Нової Гвінеї та островів Західної частини Тихого океану”, – сказано в повідомленні.
Таким чином, її геном відноситься до раніше неописаної популяції. Припускають, що вона могла походити з місцевої популяції мисливців-збирачів, яка існувала на Сулавесі до заселення Сахулу предками папуасів, австралійських і тасманійських аборигенів не менше 50 тисяч років тому.
