- 1986-го в Україні експериментально обладнали 784 класи кабінети ЕОМ
- 1996 року в Україні вперше з’явилися мультимедійні комп’ютерні класи
- З 2012 по 2018-й, технічне оснащення стрімко еволюціонувало від SMART-панелей до AR/VR-гаджетів
Перші ЕОМ в українських школах з’явилися в 784 експериментальних кабінетах в усіх областях тодішньої УРСР. Електронно-обчислювальні машини хоч і були громіздкими та працювали повільно, але стали першим важливим етапом в digital-еволюції шкільного навчання. Цифровізація цієї сфери в усьому світі розвивалася й продовжує розвиватися практично експоненційно, зменшуючи вдвічі час на створення нових гаджетів та технологій. В Україну інновації навчального процесу хоч і приходять з запізненням, але активно впроваджуються в школах. Команда навчального експерименту «STEAM-інформатика», в рамках якого 7 шкіл Києва розпочали вивчати інформатику з дронами, зібрала й опрацювала найголовніші етапи digital-еволюції в українських закладах освіти.
«Ми живемо в епоху, коли технологій настільки багато, що навіть наш мозок не може їх осягнути. Тому подібні ретроспективи демонструють, на скільки ми виросли й з яким темпом рухається цифровізація нашої освіти. З року в рік може видатися, ніби не відбувається нічого. Та насправді це не зовсім так і ця інфографіка є тому підтвердженням», – коментує Сергій Якубов, науковий співробітник Інституту післядипломної освіти Київського ун-ту ім. Б. Грінченка.
За менш як 10 років після появи перших ЕОМ в українських школах у середині 1990-х у навчальних закладах з’явилися телевізори, які дали можливість на уроках дивитися відео та навчальні програми. 1996 року в Україні учням стали доступні мультимедійні комп’ютерні класи. А через 6 років, 2002-го, у вжиток надійшли мультимедійні проєктори та документ-камери. Ще за 4 роки, 2006-го, в українських школах з’явилися SMART-дошки.
«Наша команда була першою, хто привіз в Україну SMART-дошки. Сама собою дошка – це частина інтерактивного комплексу, де є проєктор, ноутбук і дошка. До дошки й проєктора підключається ноутбук, проєктор світить на дошку і коли хтось біля дошки, наприклад, торкається до зображення, то на екрані відбивається ця дія (як у смартфоні, коли ми натискаємо – і повідомлення надсилається)», – пояснює Ігор Ситник, директор «ЛИТЕР-ІКТ». Компанія забезпечує робототехнічним обладнанням школи-учасники експерименту «STEAM-інформатика».
SMART-дошки «еволюціонували» в SMART-панелі. Це – ніби великі телевізори, для роботи з якими вже не потрібен ноутбук чи проєктор. Мало того, такі панелі дають можливість дітям працювати на уроках зі смартфонами. В останні 2 роки Туреччина перевела свої школи з дошок на панелі. Європа та США зробили це ще раніше. Україна поки лише на шляху до цього.
Разом зі SMART-панелями за 6 років, з 2012 по 2018 рік, у навчальний процес успішно інтегрувалися смартфони, планшети, робототехніка, 3D-принтери, цифрові лабораторії та AR/VR-гаджети. За рік додалися LMS-платформи, розклад за QR-кодом та навіть уроки в Tik-Tok.
Пандемія значно прискорила діджиталізацію навчання: 2020-го в МОН ухвалили Концепцію розвитку STEM-освіти. Й одразу за рік, 2021-го, в 7 столичних школах школярі отримали можливість вивчати інформатику за STEAM-підходом. Школярі від 3 по 11 клас вчитимуться не просто програмуванню, а розумітимуть, для чого вони це роблять і як ці знання з Computer Science застосувати в інших сферах. Також цьогоріч запрацювало 46 онлайн-сервісів для учнів, вчителів та директорів, уряд запустив інструмент SELFIE для перевірки ефективності цифровізації та обіцяє забезпечити 60 тис. вчителів ноутбуками до кінця 2021 року.
Інновації останніх років демонструють: світ цифровізується, гаджети все більше входять у наше життя, а сьогоднішні учні житимуть у світі з віртуальними аватарами й торгуватимуть NFT-картинами. Тож сфера освіти повинна їх до цього підготувати.
