Український ринок електронних сигарет опинився в центрі гучного скандалу. Попри законодавчі обмеження, що діють з 2023 року, відома мережа UVAPE відкрито анонсувала повернення до продажу ароматизованих наборів для самозамісу, фактично кидаючи виклик урядовим ініціативам щодо боротьби з тіньовою економікою.
Ігнорування закону та публічний виклик
Журналіст-розслідувач Євген Плінський у своєму блозі наголосив, що дії компанії виглядають як зухвалий «ляпас» владі. Це відбувається на тлі активних спроб прем’єр-міністра Сергія Корецького навести лад у тютюновій індустрії. Попри те, що правоохоронні органи, зокрема БЕБ, неодноразово проводили масштабні обшуки на складах компанії, вилучаючи тисячі одиниць продукції, бізнес продовжує працювати у звичному режимі.
Наразі споживачам пропонують широкий вибір із 25 смаків, що прямо суперечить чинним нормам. Така стійкість мережі до перевірок викликає запитання щодо наявності «високих покровителів» у правоохоронних структурах, які дозволяють ігнорувати державні заборони.
Чому штрафи не працюють?
Експерти вказують на неефективність чинної системи покарань. На сьогодні роздрібні точки, що реалізують нелегальні вейпи, сплачують штраф у розмірі 26 тисяч гривень. Для бізнесу, який працює через мережу підконтрольних ФОПів, ця сума є мізерною і покривається прибутком за лічені дні.
Тетяна Кощук, експертка Growford Institute, пропонує радикальніші методи боротьби:
- Збільшення штрафів: підвищення фінансової відповідальності до 250 тисяч гривень за кожен факт продажу забороненої продукції.
- Персоналізація відповідальності: посилення контролю саме над ФОПами, які є кінцевими ланками збуту.
- Залучення податківців: активізація роботи ДПС для перевірок тисяч точок продажу, які наразі залишаються поза увагою.
Шлях до детінізації
Статистика свідчить, що поточних зусиль недостатньо: у 2026 році штрафи отримали лише 300 точок із приблизно 4000 потенційних порушників. Для реальних змін необхідна комплексна стратегія, що включає не лише роботу БЕБ, а й законодавчі ініціативи народних депутатів. Без жорсткої реакції держави на подібні виклики, гучні заяви про боротьбу з «тінню» ризикують залишитися лише декларативними намірами, що не мають реального впливу на ринок.
Ситуація навколо мережі UVAPE стала лакмусовим папірцем для української системи контролю, демонструючи, що без системних змін та суттєвого підвищення вартості порушення закону, нелегальний ринок вейпінгу продовжуватиме процвітати.
Джерело: УНІАН
