Дискусії навколо залучення додаткового та якісного мобілізаційного ресурсу до лав Сил оборони України вийшли на новий системний рівень. У Міністерстві оборони України планують кардинально змінити підхід до рекрутингу громадян інших держав. Зокрема, на рівні керівництва Офісу Президента та Сил оборони анонсовано розробку механізму створення Єдиного координаційного центру із залучення іноземців на військову службу, який координуватиме всі етапи: від первинного пошуку та спецперевірок до логістики, підготовки та правового забезпечення.
Ці кроки стали реакцією на серйозну хвилю критики. Відомий військовий журналіст Юрій Бутусов публічно звинуватив міграційну та оборонну бюрократію у штучному затягуванні процесів. За його даними, на сьогодні сформувалася реальна черга з тисяч вмотивованих іноземців-професіоналів, які буквально вимагають надати їм візи та квитки в Україну, аби легально підписати контракт і стати на захист нашої держави.
Де хочуть служити легіонери
Головним каменем спотикання залишається швидкість оформлення документів. За інформацією Юрія Бутусова, іноземні рекрути масово виявляють бажання потрапити до елітних підрозділів, таких як 13-та бригада Національної гвардії України «Хартія». Цей підрозділ має авторитетних командирів та власну ефективну систему адаптації і тренувань, проте іноземні кандидати місяцями змушені проходити погодження у різних розрізнених структурах.
Основні фінансові та мотиваційні чинники кампанії:
- Конкурентне забезпечення: Сума щомісячних виплат для контрактників-іноземців становить близько 3 000 доларів США (що повністю еквівалентно забезпеченню українських бійців на першій лінії фронту разом із додатковими бойовими виплатами);
- Професійний бекграунд: Значна частина аплікантів — це досвідчені військові ветерани з країн Заходу та легальні мігранти, які не потребують базового навчання з нуля, а готові відразу переймати тактичний досвід українських підрозділів.
«Поки рекрутинг, визначення рівня медичної придатності та безпекові перевірки здійснюють абсолютно різні відомства, система буксує. Окремі бойові підрозділи НГУ та ЗСУ готові самостійно брати на себе повне забезпечення та підготовку легіонерів за власними методиками, але їм потрібні швидкі та прозорі юридичні “шлюзи” на кордоні», — резюмують аналітики оборонного сектору.
Від квот на імміграцію до повного захисту прав
Варто зазначити, що базовий фундамент для перебування іноземців в армії закладався поетапно. Ще у 2023 році набули чинності важливі законодавчі зміни, які нарешті прирівняли статус іноземних бійців у лавах Нацгвардії (включаючи легендарний полк «Азов») та Держспецтрансслужби до бійців ЗСУ. Згідно із законом, усі вони вважаються такими, що законно перебувають в Україні на весь строк дії контракту, та мають першочергове право на отримання українського громадянства.
Крім того, оновлене законодавство передбачає виділення окремих імміграційних квот для тих іноземців, які отримали поранення або контузії і були визнані непридатними до служби — вони та їхні родини отримують повний юридичний захист держави незалежно від того, скільки часу встигли прослужити до моменту поранення.
Порівняльна матриця умов та реформ для іноземних військових в Україні:
| Напрям регулювання | Чинні норми та заплановані зміни (травень 2026 р.) |
|---|---|
| Грошове забезпечення | Близько 3 000 доларів США щомісячно за умови виконання завдань на лінії зіткнення. |
| Легалізація підрозділів | Іноземці офіційно мають право служити не лише в ЗСУ, а й у Нацгвардії (зокрема «Хартія», «Азов») та ДССТ. |
| Інституційні зміни (2026) | Міноборони створює Єдиний координаційний центр для ліквідації паперової бюрократії на всіх етапах. |
| Соціальні гарантії при пораненні | Позачергове отримання квот на імміграцію та спрощений алгоритм набуття громадянства України. |
Читайте також: Палили авто на замовлення рф: у Хмельницькому ув’язнили двох місцевих жителів за перешкоджання діяльності ЗСУ.
