Палеонтологи зробили несподіване відкриття, ідентифікувавши раніше невідомий вид морської рептилії серед експонатів, що десятиліттями зберігалися в музейних колекціях Німеччини. Виявлений новий вид іхтіозавра, який отримав назву Jabalisaurus tethyensis, змушує наукову спільноту переглянути уявлення про біорізноманіття океанів юрського періоду.
Помилка, що тривала століття
Понад сто років дослідники були переконані, що вапнякові відкладення Платтенкальк на півдні Німеччини приховували лише один вид іхтіозаврів — Aegirosaurus leptospondylus. Це переконання було настільки глибоким, що будь-які знайдені рештки автоматично класифікували як належні до цього виду. Проте група вчених під керівництвом доктора Ерін Максвелл із Державного музею природознавства у Штутгарті довела, що це припущення було хибним.
Дослідники провели повторний аналіз скам’янілостей, що зберігалися в Мюнхені, Штутгарті та Айхштетті. З’ясувалося, що деякі зразки, які вважалися егірозаврами, насправді належать до зовсім іншої групи. Найбільш вражаючим фактом стало те, що найближчі родичі Jabalisaurus tethyensis були виявлені на відстані 9000 кілометрів — у Мексиці.
Особливості Jabalisaurus tethyensis
Згідно з публікацією в журналі Palaeontologia Electronica, цей іхтіозавр був представником групи офтальмозаврів. Доросла особина сягала довжини від 2 до 2,9 метра. Анатомічні особливості, зокрема тонкий череп із високою верхівкою та специфічна будова зубів, вказують на те, що рептилія спеціалізувалася на полюванні на дрібну кістляву рибу в теплих водах океану Тетис близько 150 мільйонів років тому.
Особливу цінність становить зразок із Юрського музею Айхштетта, де скам’янілість зберегла навіть контури м’яких тканин. Це дозволило вченим зробити висновок, що шкіра істоти була гладенькою, що є характерною рисою для представників цієї еволюційної лінії.
Чому це важливо для науки?
Відкриття Jabalisaurus tethyensis доводить, що різноманіття іхтіозаврів у пізній юрі було значно вищим, ніж вважалося раніше. Довгий час панувала теорія, що еволюційний розвиток цих морських рептилій йшов на спад, проте нові дані свідчать про складнішу картину. Виявлення «забутого» виду в музейних архівах підкреслює важливість постійного перегляду старих колекцій за допомогою сучасних методів аналізу.
Це дослідження не лише розширює наші знання про мезозойську еру, а й демонструє, що великі наукові відкриття можуть чекати на дослідників не лише під час експедицій, а й у тиші музейних сховищ, де історія природи зберігається у вигляді неправильно підписаних експонатів.
Висновок
Історія Jabalisaurus tethyensis — це нагадування про те, що наука ніколи не стоїть на місці. Завдяки прискіпливості палеонтологів, ми отримали нову ланку в еволюційному ланцюзі, яка доводить: океани минулого були набагато багатшими на життя, ніж ми могли собі уявити ще кілька років тому.
Джерело: УНІАН
