Російський оборонпром представив чергову концепцію модернізації танка Т-14 Армата, намагаючись перетворити бойову машину на гібрид із зенітно-ракетним комплексом. За заявами пропагандистських медіа, оновлена версія отримає потужнішу 152-мм гармату та здатність вражати повітряні цілі на великих дистанціях.
Технічні «інновації» чи черговий міф?
Згідно з оприлюдненими даними, розробники планують замінити стандартну 125-мм гармату на 152-мм гладкоствольну систему. Це нібито дозволить використовувати протитанкові керовані ракети «Корнет» із дальністю ураження до 10 кілометрів. Крім того, машину хочуть оснастити високоточними боєприпасами «Краснополь» та інтелектуальними снарядами з дистанційним підривом. Окремий акцент робиться на інтеграції нових розвідувальних безпілотників, які мають забезпечувати наведення на цілі.
Попри гучні заяви про «інтелектуальні» можливості та збільшений боєкомплект, експертна спільнота сприйняла ці новини з великим скепсисом. Відомий дослідник бронетехніки Андрій Тарасенко назвав подібні ідеї «клінічною гігантоманією». На його думку, спроба наділити танк функціями ЗРК є абсурдною, а акцент на калібрі гармати та довжині снарядів свідчить про застаріле мислення російських конструкторів, які намагаються виправдати витрати бюджетних коштів на проєкт, що так і не став реальністю на полі бою.
Чому Армата залишається «паперовим» танком
Аналітики Defense Express зазначають, що подібні заяви демонструють повне нерозуміння сучасних реалій війни. Поки російська пропаганда малює фантастичні характеристики для Т-14 Армата, реальна армія РФ продовжує покладатися на модернізовані Т-90М та Т-72Б3М. За весь час повномасштабного вторгнення в Україну жоден Т-14 не був помічений у реальних бойових діях.
Західні військові експерти схиляються до думки, що «Армата» є надто дорогою та складною машиною для серійного виробництва. Економічна недоцільність використання такого танка в умовах інтенсивних боїв робить його виключно «виставковим» експонатом. Спроби ж перетворити його на універсальний комбайн лише підкреслюють кризу в російському танкобудуванні, де замість реальних технологічних проривів обирають шлях створення сумнівних концептів для внутрішньої аудиторії.
Отже, чергова модернізація виглядає як спроба відвернути увагу від провалів у реальному секторі озброєнь. Поки світ переходить на цифровізацію та мережецентричні війни, російський ВПК продовжує гратися в «гігантоманію», яка не має жодного практичного значення для сучасного фронту.
Джерело: УНІАН
