На нещодавній оборонній виставці в Єгипті російська сторона оприлюднила технічні параметри новітніх засобів ураження — С-71К «Ковер» та С-71 «Монохром». Ці вироби, що позиціонуються як частина арсеналу винищувачів Су-57, вже встигли стати об’єктом прискіпливого аналізу військових експертів, які вбачають у них чимало суперечливих рішень.
Особливості «багаторазового» С-71К «Ковер»
Згідно з даними, представленими «Рособоронекспортом», модель С-71К «Ковер» оснащена малогабаритним реактивним двигуном R500. Найбільш дискусійною характеристикою цього виробу є заявлена можливість багаторазового використання, для чого боєприпас нібито обладнаний спеціальною парашутною системою для повернення. Як саме реалізована ця концепція на практиці, залишається загадкою, адже бойова частина ракети становить 250 кг.
Крім того, аналітики вказують на серйозний тактичний недолік: через габарити С-71К може розміщуватися лише на зовнішній підвісці Су-57. Це нівелює головну перевагу літака — його «стелс-характеристики», роблячи носій помітним для радарів противника. Виникає логічне питання щодо доцільності створення такої «літаючої бомби», яка демаскує дорогий літак.
Можливості С-71 «Монохром»
Щодо моделі С-71М «Монохром», росіяни заявляють про існування двох модифікацій. Перша версія має дальність ураження до 500 кілометрів та оснащена 70-кілограмовою бойовою частиною з елементами машинного зору для наведення. Друга версія, попри менші розміри, викликає скепсис через вкрай малу бойову частину — всього 5 кілограмів, що ставить під сумнів ефективність її застосування проти серйозних цілей.
Концепція «Ersatz-ракет»
Військові оглядачі класифікують ці розробки як так звані «Ersatz-ракети». Їхня головна мета — здешевлення виробництва порівняно з високотехнологічними крилатими ракетами типу Х-101 чи «Калібр». Проте економія досягається шляхом використання дешевих компонентів, часто китайського походження, та обмеженням дальності польоту до 500 кілометрів.
Висновок
Попри гучні заяви російського ВПК, нові ракети С-71 виглядають як спроба компенсувати дефіцит високоточного озброєння дешевшими аналогами. Проте технічні компроміси, на які пішли розробники, зокрема втрата малопомітності носіїв та сумнівна ефективність бойових частин, змушують ставити під сумнів реальну бойову цінність цих виробів на полі бою.
Джерело: УНІАН
