Російські окупаційні війська почали використовувати вдосконалену модифікацію реактивного безпілотника Герань-5, яка отримала оновлену систему навігації та змінену конструкцію фюзеляжу. За даними моніторингових ресурсів, нова версія, що отримала індекс «К5», демонструє вищі швидкісні показники, через що її часто помилково ідентифікують як крилату ракету типу «Дань-Т».
Технологічні особливості оновленого БПЛА
Головною інновацією в конструкції «Герань-5 К5» стало впровадження модуля оптико-електронної корекції системи (DSMAC). Ця технологія дозволяє дрону здійснювати навігацію шляхом зіставлення зображень земної поверхні з еталонними картами, завантаженими в пам’ять пристрою. Подібний принцип роботи вже давно використовується в російських стратегічних ракетах типу Х-101.
Використання DSMAC робить безпілотник менш залежним від супутникової навігації (GPS/ГЛОНАСС), яку ефективно пригнічують засоби радіоелектронної боротьби Сил оборони України. Експерти порталу «Мілітарний» зазначають, що непрямим підтвердженням впровадження автономної оптичної навігації є повідомлення російських пропагандистів про використання системи «Сусанін» на дронах цієї серії.
Порівняння та бойові можливості
Згідно з даними Головного управління розвідки, Герань-5 суттєво відрізняється від своїх попередників, зокрема «Герань-2». Новий апарат має значно більші габарити: довжина корпусу сягає 6 метрів, а розмах крил — 5,5 метра. Бойова частина дрона становить близько 90 кг, а заявлена дальність польоту — до 1 000 кілометрів.
Аналітики ГУР підкреслюють, що конструктивно цей БПЛА має багато спільного з іранським дроном Karrar. Окупанти активно опрацьовують сценарії застосування «Герань-5» не лише як дрона-камікадзе, а й як засобу, що може запускатися з літаків (наприклад, Су-25) для збільшення радіуса дії. Крім того, існують припущення, що ворог може спробувати оснастити ці апарати ракетами класу «повітря-повітря» Р-73 для боротьби з українською авіацією.
Поява модифікованої Герань-5 свідчить про спроби ворога підвищити точність та автономність своїх ударних засобів. Хоча офіційного підтвердження встановлення системи DSMAC наразі немає, висока швидкість та змінена конструкція нових БПЛА вимагають від українських сил ППО адаптації методів виявлення та перехоплення цілей. Ситуація залишається під пильним наглядом військових експертів та розвідки.
Ми писали також: Атака дронів на Броварський район: наслідки пожежі.
