Судова епопея між мером Львова Андрієм Садовим та адвокатом Андрієм Петришиним отримала свій черговий фінал у стінах Верховного Суду.
Схоже, надія міської влади скасувати право громади на проведення місцевого референдуму знову розбилася об юридичні аргументи. Поки чиновники намагаються втримати контроль над ситуацією, Феміда вкотре нагадує, що голос людей ігнорувати не варто.
Фіаско у Касаційному адміністративному суді
Верховний Суд України розглянув скаргу мера та залишив без змін рішення попередніх інстанцій, які стали на бік Андрія Петришина. Це вже друга поразка Садового у найвищій судовій ланці, що виглядає як досить чіткий сигнал для ратуші. Суть спору полягала у спробі визнати незаконними дії ініціативної групи, яка вимагала проведення плебісциту щодо довіри очільнику міста.
Замість того, щоб почути критику або вступити у відкритий діалог, міська верхівка обрала шлях тривалих судових розглядів за бюджетні кошти. Така наполегливість у бажанні заблокувати ініціативу львів’ян викликає чимало іронічних запитань у медіа та активістів. Мабуть, перспектива почути реальну оцінку своєї роботи від мешканців міста лякає набагато сильніше, ніж будь-які судові збори.
Адвокат Петришин, коментуючи рішення, зазначає, що це перемога не конкретної особи, а принципів демократії. За його словами, вердикт Верховного Суду ставить крапку у маніпуляціях навколо права громадян на контроль місцевої влади. Хоча, знаючи завзятість юристів міськради, не варто виключати спроб знайти нові зачіпки в майбутньому.
Страх перед вердиктом містян
Цікаво спостерігати, як мерія намагається подати цю історію як технічний момент, хоча насправді вона має глибокий політичний підтекст. Місцевий референдум — це інструмент, який у Львові намагалися активувати вже не один раз, але кожен такий крок стикався з бюрократичною стіною. Тепер, коли Верховний Суд підтвердив правомірність дій ініціативної групи, простір для маневрів у влади значно звузився.
Багато експертів сходяться на думці, що панічне небажання допустити будь-яке голосування свідчить про низьку впевненість у власних рейтингах. Легше роками судитися, ніж один раз чесно поглянути в очі виборцям під час підрахунку голосів. Втім, закон є закон, і ігнорувати рішення найвищої судової інстанції стає дедалі важче навіть такому досвідченому політику.
Львів’яни ж продовжують спостерігати за цим процесом з певною долею скепсису, адже шлях від судового рішення до реального референдуму в українських реаліях може тривати вічність. Проте сам факт перемоги над адміністративним ресурсом у суді вже є прецедентом. Це показує, що навіть у вертикалі влади, яку Садовий вибудовував роками, є тріщини.
Довідкова інформація: Згідно із законодавством України, рішення Верховного Суду є остаточними і не підлягають оскарженню. Місцевий референдум — це форма безпосередньої демократії, за допомогою якої територіальна громада може вирішувати питання місцевого значення. Процедура ініціювання такого волевиявлення передбачає створення ініціативної групи, збір певної кількості підписів мешканців та перевірку їхньої автентичності органами місцевого самоврядування.
Читайте також: У Львові офіційно позбулись УПЦ МП, – міський голова Андрій Садовий.
У Львові офіційно “позбулись” УПЦ МП, – міський голова Андрій Садовий

















