У 2026 році фінансова прірва між доходами українців та поляків залишається суттєвою, що безпосередньо впливає на рівень життя та міграційні настрої. Експерти наголошують, що різниця у купівельній спроможності між двома країнами сягає 60%, що робить польський ринок праці значно привабливішим для працівників низькокваліфікованих секторів.
Фінансові показники: Україна проти Польщі
Станом на січень 2026 року мінімальна зарплата в Україні встановлена на рівні 8 647 гривень. Після вирахування обов’язкових податків та соціальних внесків на руки працівник отримує близько 6 960 гривень. Цієї суми в умовах сучасних цін у Києві ледь вистачає на покриття базових потреб, таких як оренда житла та харчування.
Водночас у Польщі мінімальний дохід до оподаткування становить 4 806 злотих. Після всіх відрахувань працівник отримує на руки приблизно 3 606 злотих, що в еквіваленті складає близько 43 тисяч гривень. Мінімальна зарплата у сусідній країні забезпечує значно вищий рівень фінансової свободи, дозволяючи не лише виживати, а й формувати певні заощадження.
Галузеві особливості та нерівність доходів
Аналіз ринку праці демонструє схожі проблеми в обох країнах: найменші доходи отримують працівники сфери освіти, медицини, сільського господарства та роздрібної торгівлі. В Україні вчителі та медсестри часто мають дохід, що ледь перевищує 12 тисяч гривень, тоді як середня зарплата в агросекторі коливається в межах 20 тисяч гривень.
У Польщі ситуація виглядає інакше: працівники сфери обслуговування та торгівлі отримують близько 4 800–5 500 злотих. Хоча це також вважається мінімальним рівнем оплати, абсолютні цифри значно вищі за українські аналоги. Важливим фактором є і дотримання трудового законодавства: у Польщі норми щодо мінімальної оплати праці виконуються значно суворіше, тоді як в Україні поширена практика «тіньових» доплат або неформальної зайнятості.
Ризики для трудових мігрантів
Попри вищі доходи, українці в Польщі нерідко стикаються з викликами. Останні дані свідчать про випадки непрозорого працевлаштування, коли реальна зарплата виявляється нижчою за обіцяну через приховані премії або проблеми з документами. Експерти радять ретельно перевіряти умови контрактів перед підписанням, адже навіть за вищих стандартів оплати праці, юридична грамотність залишається головним захистом працівника.
Підсумовуючи, можна стверджувати, що вища купівельна спроможність у Польщі залишається головним драйвером для української трудової міграції. Проте різниця у доходах поступово нівелюється ризиками, пов’язаними з адаптацією та пошуком надійних роботодавців за кордоном.
Джерело: УНІАН
