Сучасне поле бою характеризується високим рівнем технологізації та масовим використанням безпілотних літальних апаратів, проте класичні засоби ураження не втрачають своєї критичної важливості. Про специфіку роботи української артилерії в сучасних умовах війни та її взаємодію з безпілотними технологіями розповів начальник відділення комунікацій 44 окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола. Своїми думками та аналізом ситуації на передовій офіцер поділився в ефірі національного телемарафону «Єдині новини» на каналі «1+1».
За його словами, попри стрімкий розвиток та ефективність безпілотних систем, вони мають суттєві обмеження, які не дозволяють їм повністю витіснити традиційну крупнокаліберну зброю. Артилерія залишається фундаментальним і ключовим фактором, що безпосередньо змінює хід будь-якого бойового зіткнення.
Погодні фактори та всепогодність артилерійських систем
Однією з головних переваг класичних артилерійських розрахунків над підрозділами безпілотних літальних апаратів (БпЛА) є їхня повна незалежність від зовнішніх метеорологічних умов. Капризи природи здатні паралізувати повітряну розвідку та удари дронами, тоді як гармати продовжують виконувати завдання.
«Враховуючи навіть ті самі погодні умови, те, що відбувається на фронті – вітер, дощ або будь-які інші фактори, вони можуть серйозно вплинути на роботу дронів. Артилерія знову ж таки працює за будь-якої погоди. Неважливо, що, ми завжди готові виконати бойове завдання», — наголосив представник тернопільської артбригади.
Нова тактика: як ворожі БпЛА змушують «жити на позиціях»
Водночас речник бригади визнав, що тотальна присутність ворожих розвідувальних та ударних безпілотників у повітрі внесла кардинальні зміни у щоденну роботу та побут українських артилеристів. Постійна загроза з неба вимагає від бійців максимального маскування та блискавичної реакції.
Через постійну активність ворожих БпЛА українська артилерія змушена буквально «жити на позиціях». Безперервний моніторинг повітряного простору суттєво обмежує час перебування особового складу біля вогневих установок.
«Якщо дрони підлітають, то, звичайно, неможливо в повному обсязі стояти біля гармати, використовувати стільки часу, скільки тобі потрібно», — пояснив речник специфіку бойової роботи під загрозою повітряних ударів.
Це змушує артилерійські розрахунки діяти максимально швидко: виходити з укриття, здійснювати точні постріли та миттєво ховатися знову, аби зберегти життя людей та бойову техніку.
Порівняльний аналіз спроможностей на полі бою
Для наочності ключові відмінності та особливості взаємодії двох головних вогневих компонентів сучасної війни зведені в інформаційну таблицю:
| Характеристики та умови застосування | Українські артилерійські системи | Безпілотні літальні апарати (БпЛА) |
| Вплив погодних умов | Працюють безвідмовно під час дощу, вітру та за будь-якої погоди | Сильний вітер, злива чи туман суттєво обмежують або унеможливлюють роботу |
| Тактична роль у бою | Ключовий фактор, який докорінно змінює хід бойових дій | Оперативна розвідка, коригування вогню та точкові скиди/удари камікадзе |
| Специфіка безпеки підрозділу | Змушені постійно маскуватися та «жити на позиціях» через загрозу з неба | Мобільні розрахунки, які часто змінюють локації для запуску |
| Час роботи біля гармати/пульта | Обмежений у часі через фіксацію підльотів ворожих безпілотників | Залежить від заряду акумулятора та радіусу дії сигналу керування |
Таким чином, ефективне ведення сучасних бойових дій можливе лише за умови тісної та гармонійної взаємодії артилерії та безпілотників, де БпЛА виступають «очима» та точковим інструментом, а артилерійські системи забезпечують потужний, всепогодний та вирішальний вогневий вплив на противника.
Читайте також: «Діброва» з 44-ї бригади: як тернопільський даховик став на захист української піхоти.
«Діброва» з 44-ї бригади: як тернопільський даховик став на захист української піхоти
