44-та окрема артилерійська бригада імені гетьмана Данила Апостола у своїй постійній рубриці «Історії Героїв» поділилася надихаючою історією військового медика Євгенія. Він — офіцер, лікар-травматолог, науковець та «Заслужений лікар України», який із початком повномасштабного вторгнення добровільно змінив білий халат на військовий однострій.
До війни Євгеній успішно працював у провідному науково-дослідному інституті в Харкові, де присвячував себе практичній медицині та науковим розробкам. Проте у критичний для держави момент він ухвалив тверде рішення вирушити на фронт.
«Я добровільно став до лав війська, бо вважав і вважаю це своїм громадянським і професійним обов’язком», – ділиться військовий медик.
Хоча родина лікаря сильно хвилювалася через такий небезпечний крок, вони повністю підтримали його вибір. Сьогодні офіцер успішно поєднує на передовій одразу кілька складних ролей: профільного спеціаліста, організатора медичної евакуації, ефективного управлінця та навіть психолога для військовослужбовців.
Головні виклики на передовій: контроль неба та постійні обстріли
За словами Євгенія, характер сучасної війни диктує нові, надважкі умови для порятунку поранених. Найбільшим викликом для медиків наразі є тотальна загроза з повітря.
Через те, що російська армія масовано та безперервно застосовує авіацію і безпілотні літальні апарати (БпЛА), процес евакуації поранених бійців став у рази складнішим та небезпечнішим.
Вогневе ураження: Підрозділ медика регулярно потрапляє під щільні обстріли противника, через що за останній період захисникам довелося здійснити дуже багато екстрених переміщень.
Багатофункціональність: Сучасний військовий медик не може бути просто лікарем. Окрім суто медичних маніпуляцій, він повинен миттєво орієнтуватися під час ворожих нальотів, діяти в умовах критичної небезпеки та першочергово дбати про безпеку всього особового складу.
Науковий ступінь PhD в окопах та увага до психологічного стану
Попри колосальне фізичне та моральне навантаження на фронті, Євгеній не полишив свою наукову діяльність. Вже під час активної служби у Збройних силах він спромігся успішно захистити дисертацію, здобувши науковий ступінь доктора філософії (PhD) у галузі медицини, а також здобув другу вищу освіту за управлінським спрямуванням.
Як досвідчений фахівець, офіцер звертає особливу увагу на психосоматику та ментальне здоров’я бійців. Він зазначає, що хронічний стрес, постійне недосипання, тривала напруга та артилерійські обстріли часто маскуються під фізичні недуги — сильний головний біль, стрибки артеріального тиску, порушення сну чи болі в спині.
Заклик до цивільних: навички, що рятують життя
Військовий медик окремо наголошує, що кожен цивільний у тилу сьогодні зобов’язаний володіти базовими навичками домедичної допомоги. Головне в екстреній ситуації — перебороти страх і діяти без зволікань.
«Якщо при масивній кровотечі не діяти, людина може загинути за лічені хвилини. Якщо поруч є хтось, хто здатен накласти турнікет або правильно викликати допомогу, шанси на виживання суттєво зростають», – застерігає офіцер.
Після здобуття перемоги Євгеній мріє знову повернутися до своєї звичної клінічної практики та великої науки. Проте він переконаний, що унікальний та надважкий досвід, здобутий у військовому шпиталі та на полі бою, назавжди залишиться фундаментальною частиною його життя.
Читайте також: «Діброва» з 44-ї бригади: як тернопільський даховик став на захист української піхоти.
«Діброва» з 44-ї бригади: як тернопільський даховик став на захист української піхоти
